Прем'єр Бельгії вважає конфіскацію заморожених активів РФ "актом війни", який призведе до помсти Москви

Прем'єр Бельгії вважає конфіскацію заморожених активів РФ "актом війни", який призведе до помсти Москви
Рішення конфіскувати ці кошти становить "системні ризики для всієї світової фінансової системи", вважає де Вевер
Фото: ЕРА

Конфіскація Європою заморожених російських активів на суму майже €200 млрд є "актом війни", який призведе до помсти з боку Москви. Про це після зустрічі лідерів Євросоюзу у Брюсселі заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, його 21 березня цитувало Politico.

За даними видання, попередження бельгійського прем'єра прозвучало у відповідь на готовність європейських країн, зокрема Франції, Великобританії та Іспанії, використати заморожені активи країни-агресора РФ для зміцнення оборони України й посилення її впливу на мирні переговори з Росією.

Де Вевер переконаний, що таке рішення становить "системні ризики для всієї світової фінансової системи" і призведе до помсти з боку Москви.

Politico зазначило, що Бельгія відіграє важливу роль у цій грі, оскільки у Брюсселі розташований депозитарій Euroclear, який володіє більшою частиною знерухомлених російських активів у Європі. Імовірно, країна побоюється, що після передання цих грошей Україні на Euroclear чекатимуть нові судові претензії з боку їхніх власників. Фінансова установа вже стикається із численними розглядами в російських судах через невизнання країною-агресором міжнародних санкцій, про що йдеться у її підсумковому звіті за 2024 рік.

"Ми не живемо у світі фантазій. Ми живемо в реальному світі, де, якщо ви візьмете у когось €200 млрд, це матиме наслідки", – підсумував де Вевер.

Контекст:

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну країни Заходу заморозили приблизно $300 млрд активів Центробанку РФ. Частину з них зберігають у країнах ЄС (вважають, що орієнтовно $190 млрд зберігають у депозитарії Euroclear у Бельгії), частину – у США.

Приблизно рік союзники обговорювали можливість використання заморожених активів для відновлення країни після війни. Однак, не дійшовши згоди, країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно $50 млрд щороку) як кредит для України.

14 січня 2025 року телеканал CNN із посиланням на неназваних посадовців з адміністрації на той момент президента США Джо Байдена повідомляв, що США намагаються переконати союзників вивести приблизно $300 млрд заморожених російських активів на рахунок умовного зберігання (ескроу-рахунок). Гроші з нього можна буде використати лише в разі досягнення мирної угоди між Україною та Росією.

Франція й Німеччина обговорюють можливість арешту російських активів на суму €200 млрд, якщо Москва порушить заплановану угоду про припинення вогню в Україні, писала 3 березня Financial Times.

21 березня "Радіо Свобода" з посиланням на джерело в дипломатичних колах повідомило, що лідери ЄС не відмовилися від ідеї конфіскувати заморожені російські активи, що вказано у підсумковій декларації саміту дипломатів.