Президент Естонії: Санкції проти Росії мають залишатися чинними
Європа демонструє єдність у питанні санкцій проти Російської Федерації та Мінських домовленостей, оскільки таке рішення забезпечує адекватну відповідь на можливі ризики, заявила президент Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв'ю програмі DW "Немцова.Интервью".
Президент Естонії Керсті Кальюлайд заявила, що Російська Федерація на прикладі окупації Криму показала свою готовність використовувати силу. Крім того, Росія не виконує взятих на себе міжнародних зобов'язань, і тому санкції проти неї мають залишатися чинними. Про це президент сказала в ексклюзивному інтерв'ю програмі DW "Немцова.Интервью".
"Уся ситуація з безпекою в Європі, можна сказати, непередбачувана і мінлива. Існує Росія, яка вже показала, що готова використовувати силу. Я зараз говорю про окупацію Кримського півострова. Крім того, ми знаємо, що Росія не виконує своїх міжнародних зобов'язань, які сама ж узяла на себе. Візьмімо, наприклад, Будапештський меморандум або Мінські угоди. Мінські угоди постійно порушують, а значить, санкції щодо Росії мають залишатися чинними", – заявила Кальюлайд.
Президент Естонії наголосила, що пишається єдністю Європи в цьому питанні.
"Пишаюся, що Європа демонструє єдність, і тут я маю на увазі конкретно Мінські домовленості, режим санкцій і НАТО, який оперативно ухвалив рішення, щоб забезпечити адекватну відповідь на можливі ризики", – сказала вона.
Росія окупувала Крим і Севастополь після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна та більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ.
Сполучені Штати, Євросоюз та деякі інші країни запровадили економічні санкції щодо Росії навесні 2014 року після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Санкційні пакети кілька разів розширювали та посилювали. 2 березня 2016 року президент США Барак Обама продовжив на рік антиросійські санкції.
19 грудня 2016 року Європейська рада офіційно оголосила про продовження економічних санкцій проти Росії до 31 липня.