За адміністрації Байдена інтерес США до України та подій у країні однозначно зріс – Зеркаль
Після приходу до влади у США новообраного президента Джо Байдена інтерес Білого дому до України зріс. Про це радниця голови правління НАК "Нафтогаз України" Олена Зеркаль написала у Facebook 29 січня.
Зеркаль повідомила, що зараз перебуває у Вашингтоні.
"Ми добре відчули, що інтерес до України та подій у нас дуже однозначно зріс. Нова адміністрація вже тримає руку на пульсі, і таке враження, що у Вашингтоні мають намір суттєво зміцнити "контроль пульсу", – написала вона.
Радниця голови "Нафтогазу" зазначила, що за нової адміністрації у США "підвищився інтерес" до теми "Північного потоку – 2".
"Бажання й інструментів для зупинки "Північного потоку – 2" більш ніж достатньо. Наявний арсенал включає три види санкцій: до компаній, що можуть прокладати труби, що страхують, та компаній, що сертифікують газогін. Але це тільки верхівка айсберга проблем із завершенням газового троянського коня РФ для Євросоюзу. Новини – геть не добрі для росіян – відчуваємо, не забаряться", – додала Зеркаль.
Байден вступив на посаду президента Сполучених Штатів 20 січня. У Білому домі заявляли, що він вважає "Північний потік – 2" "поганою угодою для Європи", і нова адміністрація оцінить заходи проти будівництва газогону, вжиті адміністрацією колишнього президента США Дональда Трампа.
"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газогону почали 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газогону, повідомляв офіційний оператор газогону, компанія Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газогону загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.
11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", однак Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. "За" проголосував 81 сенатор, "проти" – 13.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газогону "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту.
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. 2020 року трубоукладач уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та орієнтовно 28 км – у Німеччині.