Путін передав послання "я не відступлюся" Україні, Європі й Трампу – NYT

Послання Путіна Україні, Європі й президенту США Дональду Трампу – "я не відступлюся", ідеться у статті.

7 вересня Росія завдала по Україні найбільшого ракетно-дронового удару з початку війни, а вже 10 вересня різко зросла напруга із Заходом: численні російські безпілотники пролетіли над територією Польщі, здійснивши показове вторгнення в повітряний простір країни НАТО.

Ці атаки свідчать про новий рівень агресії Росії після початку її повномасштабного вторгнення в Україну, але для тих, хто уважно слухав Путіна минулого тижня, вони вписуються в ширшу комунікаційну кампанію Кремля, наголошує видання.

Після того як він здебільшого мовчав про Україну протягом тижнів після саміту з 15 серпня, очільник Кремля повернувся до цієї теми під час багатогодинних публічних виступів у межах поїздки до Китаю й на Далекий Схід Росії. Його заяви разом із новою хвилею масованих авіаударів "були на вигляд як спроби продемонструвати, що Росія рішуче налаштована диктувати умови будь-якого завершення війни", пише автор.

Він вважає, що для України Путін намагається донести сигнал, що впевнений у своїй військовій перевазі, а для союзників Києва в Європі його попередження звучить так: вони наражають себе на небезпеку, якщо підуть далі у своїх планах зрештою розмістити війська в Україні. А для Трампа Путін демонструє, що не збирається поступатися у своїх основних вимогах, водночас заявляючи про готовність домовлятися, додає The New York Times.

Путін минулого тижня на майже годинній пресконференції в Пекіні заявив, що "є певне світло наприкінці тунелю", але якщо ж ні, "тоді доведеться вирішувати всі завдання у воєнний спосіб".

І публічно, і приватно Путін транслює впевненість, що військова перевага Росії лише зростає, підкреслює ЗМІ. Його мета, за словами аналітиків і людей, наближених до Кремля, – переконати Україну, що чинити спротив "російській воєнній машині" марно.

Відповідаючи в Пекіні на запитання про стан війни, Путін заявляв, що резерви українських солдатів вичерпуються, і стверджував, що боєздатні підрозділи України "укомплектовані не більше ніж на 47–48%". Він переконує, що "ситуація зараз – у найкритичнішій точці".

Ці слова дублюють його приватні оцінки, що в української армії настільки гострий дефіцит особового складу, що її оборона може не витримати, зазначає медіа. Таку думку цього літа описувало двоє людей, наближених до Кремля, які говорили анонімно через чутливість теми.

Путін, за їхніми словами, намагається донести: Києву варто приймати ті мирні умови, які вони пропонують зараз, адже майбутня угода буде ще гіршою.

Путін дедалі відвертіше висловлює роздратування щодо європейських країн, які намагаються створити "коаліцію охочих" для захисту України від імовірної майбутньої атаки Росії після завершення поточної війни. На пресконференції в Пекіні Путін назвав європейських союзників України "партією війни", яка хоче воювати з Росією "до останнього українця".

А вже за два дні у Владивостоці він заявив, що, якщо будь-які західні війська з'являться в Україні, "особливо зараз, під час бойових дій, ми розцінюватимемо їх як законні цілі для знищення". Він додав, що сама перспектива розміщення військ НАТО в Україні є "коренем" подій, які, у його інтерпретації, призвели до російського вторгнення. У разі ж мирної угоди, за його словами, їхня присутність в Україні "не мала б жодного сенсу".

У цьому контексті порушення російськими дронами повітряного простору Польщі в середу вранці може скидатися на нагадування Кремля, що він готовий до ескалації в конфронтації з НАТО, зазначає The New York Times.

Путін не перестає висловлювати захоплення Трампом, якого він вважає головною фігурою для досягнення мирної угоди на умовах Москви, але воєнні дії Кремля випробовують терпіння очільника Білого дому, ніби кидаючи йому виклик дотриматися обіцянок "стати жорсткішим" із Росією, ідеться в матеріалі.

У Пекіні Путін сказав, що адміністрація Трампа "намагається знайти рішення" війни "мирними засобами" і що світові лідери, які зібралися на китайському військовому параді, висловлювали надію, що Трамп допоможе закінчити війну.

У Владивостоці Путін припустив, що Росія тепер чекає наступного кроку від США й України. Він повторив, що Москва хоче отримати "гарантії безпеки" для себе, що, імовірно, означало б серйозне обмеження українського суверенітету. Водночас нелегітимний президент наголосив, що ніхто серйозно з РФ цього ще не обговорював.

Контекст:

У ніч на 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Польські військові назвали це актом агресії з боку РФ. У частині воєводств Польщі оголосили прискорений призов резервістів. ЗМІ писали про пошкодження російським дроном приватного будинку в Польщі.

За даними прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, у Польщу залетіло 19 безпілотників.

Західні лідери та ЗМІ відреагували на вторгнення російських БПЛА в Польщу, назвавши його ймовірною ескалацією й наголосивши на потребі посилити підтримку України й інвестувати в оборону Європи.