Рада 9 вересня може ухвалити звернення до США про надання Україні статусу основного союзника поза НАТО
Усього за проведення позачергового засідання підписалося 154 парламентарії.
"Наголошую, що статус MNNA не заважає Україні йти до НАТО. І голосування за мій проєкт звернення у Раді слугуватиме важливим сигналом для Росії і світу про наш цивілізаційний вибір. Також надання Україні статусу MNNA продемонструє Кремлю, що Україна є ключовим союзником США у Східній Європі", – написав Гончаренко.
Проведення позачергового пленарного засідання в четвер, для розгляду проєкту постанови №5380, допустив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, пише "Укрінформ".
"Я думаю, що відбудеться, якщо спікер призначить. Це була ініціатива пана Гончаренка. Планували візит президента [Володимира Зеленського] до США. Ми не розуміли, які там можуть бути результати, тому я особисто попросив його перенести засідання на наступний сезон. Новий сезон настав, тому я не бачу причин не провести його", – сказав Арахамія на брифінгу.
Контекст:
Гончаренко – автор постанови №5380, нардеп зареєстрував її в парламенті в середині квітня.
У документі йдеться про російську агресію, окупацію Криму та Будапештський меморандум, згідно з яким країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї та обіцяли не тиснути на Київ економічно. Натомість Україна відмовилася від свого ядерного статусу.
У зверненні згадано, що від початку війни на Донбасі загинуло понад 13 тис. осіб, поранення дістало від 29,5 до 33,5 тис.
"У засобах масової інформації Російської Федерації продовжують поширювати антиукраїнську пропаганду і постійно лунають заклики до знищення української державності. Станом на сьогодні фіксують погіршення ситуації на сході України через нарощування військової присутності Росії біля кордонів України і в окупованому українському Криму, а також провокації Росії на окупованій частині сходу України", – ідеться в документі, поданому в Раду 15 квітня.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, в підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.