Рада наступного тижня має розглянути проєкт заяви щодо подій у Білорусі – Разумков
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що Україна зацікавлена в тому, щоб Білорусь була демократичною і незалежною країною.
Верховна Рада України наступного тижня має розглянути проєкт заяви щодо подій у Білорусі. Про це 10 вересня під час зустрічі у Литві зі спікером литовського Сейму Вікторасом Пранцкетісом заявив голова Верховної Ради Дмитро Разумков, повідомляє пресслужба українського парламенту.
"Сподіваюся, що на початку пленарного тижня це питання буде винесено в зал, ми зможемо його обговорити і прийняти виважене, правильне рішення, яке відстоюватиме суверенітет і незалежність Білорусі", – сказав Разумков.
За його словами, Україна зацікавлена в тому, щоб Білорусь була демократичною і незалежною країною.
"Позиція України неодноразово озвучувалася й цілком відображає відповідну політику інших демократичних держав. Вибори повинні бути чесними й визнаними як усередині держави, так і за її межами. Україні принципово, щоб Білорусь була демократичною, вільною і незалежною. На жаль, Україна відчула на собі, до чого можуть привести події, які ми спостерігаємо сьогодні в Білорусі, – сьомий рік поспіль на сході нашої держави триває збройна агресія, є окуповані території на Донбасі й у Криму. Тому я щиро бажаю білоруському народові, щоб їм вдалося не допустити подібного на своїй території", – підкреслив Разумков.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Усього під час акцій протесту затримали понад 10 тис.людей. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Литва, Латвія та Естонія 31 серпня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави зробили персонами нон ґрата 30 білоруських посадовців, включно з Лукашенком.
Окрім того, країни Балтії домовилися про припинення торгівлі електроенергією з Білоруссю після запуску Білоруської АЕС.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися запровадити санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікації виборів і насильство проти мітингувальників.
Україна ухвалить рішення про санкції проти Білорусі, коли обмеження запровадить ЄС, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.