+16 Київ
Країни Балтії не купуватимуть електроенергії в Білорусі після запуску Білоруської АЕС в Островці. Такої угоди напередодні дійшли профільні відомства Литви, Латвії та Естонії, інформують на сайті естонського міністерства економіки та комунікацій Естонії.
"Відповідно до угоди, торгівлю електроенергією з Білоруссю припинять після запуску там атомної електростанції, і для цього буде впроваджено систему сертифікатів походження електроенергії", – ідеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що торгівлю електроенергією на російсько-латвійській ділянці продовжать у скороченому обсязі, для цього буде використано залишкові потужності від внутрішньої торгівлі між країнами Балтії. Обсяг торгівлі між Калінінградом і Литвою залишиться таким самим.
За попередніми оцінками, після досягнення угоди обсяг торгівлі між країнами Балтії та третіми країнами скоротиться удвічі, зауважили в міністерстві.
Білоруська АЕС – перша в Білорусі атомна електростанція, її будують в Островецькому районі Гродненської області. Російська державна корпорація "Росатом" – проєктувальник і генеральний підрядник проєкту.
Литва, Латвія та Естонія 31 серпня перші у світі ввели персональні санкції для влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави зробили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, включно з президентом країни Олександром Лукашенком. Білорусь пригрозила відповісти на санкції.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти найвищих білоруських чиновників через фальсифікацію виборів і насильство проти мітингувальників.
Україна ухвалить рішення про санкції проти Білорусі, коли обмеження введе ЄС, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
З 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента, яке проводили з 4-го до 9 серпня, сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Інші кандидати набрали менше ніж по 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів було затримано більше ніж 7 тис. демонстрантів (багатьох із них уже відпустили), сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
У Мінську та інших містах Білорусі 30 серпня відбулися масові протести. У столиці протестувальники підійшли до Палацу незалежності привітати Лукашенка із 66-річчям. Протестувальники принесли президенту "подарунки", зокрема чорну труну з вінками і картонного таргана. Зранку у столицю силовики стягнули військову техніку.
На акціях протесту в Білорусі 30 серпня затримали 173 людей. За даними правозахисників, серед затриманих були неповнолітні й один громадянин Росії.
Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ні вільними, ні справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників.
