Рада не ухвалить закон про реформу СБУ цьогоріч, але, можливо, встигне до кінця поточної сесії – Стефанчук

Стефанчук заявив, що "з фундаментальних та концептуальних питань" законопроєкту про реформу СБУ суперечок у Раді немає
Фото: rada.gov.ua
Верховна Рада може до кінця поточної сесії ухвалити у другому читанні законопроєкт №3196-д про внесення змін до закону "Про Службу безпеки України". Про це спікер парламенту Руслан Стефанчук сказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", опублікованому 13 грудня.

"Зрозуміло, що до кінця цього року ми не приймемо цей закон. Фокус не на тому, щоб просто внести законопроєкт до зали засідань, а на необхідності проголосувати за нього – це важливо. Тому ми маємо обрати той варіант, який дасть на табло не менше 226 голосів. Не хочу "вангувати", але високою є ймовірність, що до кінця цієї сесії закон про реформу СБУ може бути прийнятий, тобто до кінця січня 2022 року. Якщо ж ні – то на початку наступної сесії, яка розпочнеться у лютому", – сказав Стефанчук

За словами спікера, Рада зволікає з ухваленням закону про реформу СБУ через те, що під час підготовки документа до другого читання депутати подали понад 3800 поправок, а "розглядати їх усі означає зупинити роботу Верховної Ради більш ніж на чотири місяці". Тому нардепка від "Слуги народу", заступниця голови комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла запропонувала розглядати його за спеціальною процедурою.

Проте 150 голосів за підтримку спецпроцедури ще не зібрано. Стефанчук запевнив, що це пов'язано не лише з тим, що нібито немає підтримки самого законопроєкту просто "навіть прихильники реформ СБУ запевняють, що саме цей законопроєкт неможливо проводити за скороченою процедурою, бо є дуже багато нюансів, які потрібно врахувати в остаточному тексті документа".

"Хочу підкреслити, що змістовно, тобто з фундаментальних і концептуальних питань, викладених у документі, суперечок не виникає", заявив Стефанчук.

Він додав, що сам не є прихильником застосування спецпроцедури, "але сьогодні це один із небагатьох способів боротьби з поправковим спамом".

Контекст:

Реформа СБУ – одна з головних реформ, яку потрібно провести новій владі України, говорив наприкінці липня 2019 року посол Євросоюзу Хюг Мінгареллі, який закінчував свою місію в Україні.

29 липня тодішній секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Данилюк заявив, що команда президента України Володимира Зеленського готує пакет законопроєктів, які мають реформувати СБУ.

15 жовтня голова СБУ Іван Баканов подав проєкт закону Зеленському. 21 жовтня тодішній віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів, що документ передали на аналіз НАТО, повідомляло агентство УНН.

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №3196-д 28 січня 2021 року. 22 вересня законопроєкт схвалив до другого читання Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Як повідомляла пресслужба СБУ, документ передбачає низку змін у роботі відомства, зокрема демілітаризацію, відмову від "невластивих спеціальним державним органам функцій", оптимізацію кадрового складу та впровадження гнучкої структури СБУ. Також пропонують розширити вектор контррозвідувальної роботи та удосконалити співпрацю зі спецслужбами інших країн.

Баканов говорив, що реформування Служби безпеки України передбачає переорієнтацію її функцій насамперед – на захист "критичної інфраструктури"; збереження "економічних функцій" СБУ не передбачено – вони перейдуть Бюро економічної безпеки.

Представники ЄС, НАТО та США, а також посли G7 у листопаді заявили про рішучу підтримку законопроєкту.