Рада попередньо схвалила посилення покарання за "сталкерство" в Чорнобильській зоні
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, що посилює відповідальність за порушення вимог режиму перебування в зоні відчуження, – покарання може становити до трьох років обмеження волі, передає кореспондент "ГОРДОН".
За ухвалення за основу урядового законопроєкту №4156 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення" проголосувало 269 нардепів.
Законопроєкт визнає кримінальними злочинами проникнення в зону відчуження та зону безумовного (обов'язкового) відселення без дозволу, самовільне поселення в них, а також знищення, пошкодження або перенесення знаків радіаційного забруднення чи огорожі зазначених зон. За це пропонують карати штрафами від 17 тис. грн до 42,5 тис. грн або обмеженням волі на строк від одного до трьох років.
Винесення за межі зони відчуження продуктів, промислової або іншої продукції, тварин, риби, рослин чи будь-яких інших об'єктів хочуть карати штрафами таких самих розмірів.
Перед голосуванням за законопроєкт міністр захисту довкілля Роман Абрамовський зазначив, що кількість людей, які незаконно проникають у Чорнобильську зону, зростає: якщо 2018 року їх було 371, 2019-го і 2020 року – 576, то в першому півріччі 2021 року – уже 346. Він зазначив, що саме такі незаконні проникнення – один із факторів виникнення пожеж у зоні відчуження.
Нардепка від "Голосу" Олександра Устінова вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання. Вона погодилася з тим, що штраф за незаконне перебування в зоні відчуження потрібно підвищувати – зараз, за її інформацією, він становить 340 грн.
"Підніміть до 17 тис. грн, і сталкери не будуть їздити в зону відчуження. Але садити людей у тюрму за те, що вони перебувають у зоні відчуження – це вже перебір. Досить будувати поліцейську державу", – підкреслила вона.
Схожих позицій дотримуються нардепи з групи "За майбутнє", які відмовилися підтримувати законопроєкт, і від "Батьківщини", які погодилися голосувати за нього в першому читанні, але попередили, що у другому читанні підтримають, тільки якщо ухвалять їхні редагування.
Контекст:
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна з двох, яку оцінили за максимальним, сьомим, рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами тільки катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.
Як ідеться на сайті Чорнобильської АЕС, аварія на енергоблоці №4 відбулася під час проведення проєктних випробувань однієї із систем забезпечення безпеки. Ця система передбачала використання механічної енергії обертання турбогенераторів для виробництва електроенергії в умовах накладення двох аварійних ситуацій – повної втрати електропостачання АЕС і розриву трубопроводу великого діаметра циркуляційного контуру реактора.
10 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Документ, зокрема, передбачає розроблення стратегії розвитку Чорнобильської зони як туристичного об'єкта.
У грудні 2020 року Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник додали до оновленої бази природоохоронних територій світу.