"Дивно спостерігати паніку".У Держатомрегулюванні пояснили ядерні реакції під зруйнованим реактором ЧАЕС

"Упродовж кількох останніх днів у вітчизняних та закордонних засобах масової інформації поширюється інформація про зростання щільності нейтронного потоку на ЧАЕС-4. [...] Така інформація може викликати занепокоєння у пересічного читача, але треба мати на увазі, що "Укриття" – складний об’єкт, у ньому відбувається низка фізичних процесів, тому оцінювати ситуацію слід комплексно, беручи до уваги всі наявні аспекти. Перш за все треба розуміти, що всі процеси під об’єктом "Укриття" відбуваються у підкритичному, тобто безпечному стані", – заявили в центрі.

Там підкреслили, що "Укриття" – потенційно небезпечний об'єкт, тому що під ним розміщені ядерні та радіоактивні матеріали, однак він "оснащений сучасною системою безперервного моніторингу, під якою перебувають і гамма-випромінювання, і температурний режим, і щільність потоку нейтронів".

"Для кожного датчика встановлені межі безпечної експлуатації (враховуючи специфіку об'єкта, вони встановлені дуже консервативно). І ситуація з деяким зростанням щільності потоку нейтронів не є непередбачуваною та раптовою. Якщо брати до уваги дані цих датчиків у комплексі з іншими показниками, то, враховуючи темпи зростання, можна говорити про те, що запас до встановлених меж дуже великий, а тому наразі жодних причин для хвилювання немає", – заявили в Держатомрегулюванні.

У ДНТЦ ЯРБ зазначили, що причин для зростання активності нейтронних потоків на ЧАЕС може бути кілька, зокрема "зміна форми та складу паливовмістких мас, які не є однорідними за вмістом та густиною".

"В Україні є профільні дослідницькі організації, які зосереджують свою увагу на вивченні зазначеного питання, розробляють моделі та здійснюють ретельний аналіз. І результати їхніх розрахунків доволі чітко підтверджують фізичні феномени, які спричиняють дану ситуацію, тобто вона контрольована і не є надзвичайною", – заявили в центрі.

Там припустили, що причиною "нагнітання проблеми" могла стати спроба одержати фінансування, "адже лише у 20-х числах квітня відбулося перше засідання асамблеї створеного в листопаді 2020 року Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля".

"Нам дуже дивно спостерігати активність і паніку деяких наукових установ та окремих науковців в Україні та за її межами щодо питання, про яке було відомо давно і яке не є критичним та потребує вирішення, але у плановому порядку. Загалом, треба розуміти, що ядерні процеси, про які йде мова, триватимуть дуже довго, і складно спрогнозувати, до якого саме часу відбуватиметься зростання щільності потоку нейтронів, а коли почнеться зворотній процес", – пояснили у ДНТЦ ЯРБ.

Контекст:

5 травня журнал Science написав про наростання реакції ділення в масі уранового палива, похованого під зруйнованим реактором ЧАЕС. "Це схоже на вугілля, яке тліє в ямі для барбекю", – сказав хімік-ядерник з Університету Шеффілда Ніл Хаятт.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції у квітні 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна з двох, яку оцінили за максимальним, сьомим, рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами тільки катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.

Об'єкт "Укриття", встановлений над реактором ЧАЕС, – 257 м завширшки (більше ніж два футбольні поля), 162 м завдовжки і 110 м заввишки. Конструкцію захищено оболонкою з нержавіючої сталі. Її тримають два мостові крани розміром із літак Boeing.