Рамкова угода зі США не передбачає передання прав на користування надрами України – Стефанішина

"Якщо б мова йшла саме про використання надр України чи про право на українські надра, то, безумовно, це питання не лише ратифікації, а й, дійсно, референдуму. Адже ми всі знаємо прописну істину з Конституції України, що надра належать народові України", – пояснила вона.

За словами Стефанішиної, ця угода закріплює політичну домовленість між урядами України і США про намір створити Інвестиційний фонд відбудови. Вона не є міжнародним договором на відміну від подальшої угоди про створення фонду. Після її підписання не настають жодні правові наслідки, тобто Україна не отримує зобов'язань щодо фактичного перерахування коштів чи їх передання. 

На цьому етапі угода є політичною домовленістю, яка встановлює порядок домовленостей сторін і цілі їх досягнення, а також передбачає намір відобразити в майбутній угоді певний порядок розподілу надходжень до державного бюджету.

"В угоді закріплені важливі політичні меседжі, і ми як команда переговорників приділили цьому особливу увагу. Передусім це позиція про те, що уряд США підтримує отримання Україною гарантій безпеки. Також угода передбачає продовження й підтримку довготривалої фінансової співпраці між Україною і США. І дуже важливим елементом, який запропонувала українська сторона й на який погодилася американська сторона, є те, що уряд США резервує за собою право забезпечити захист об'єктів, які генерують надходження у фонд. Якщо ми подивимося з точки зору ширшої геополітичної перспективи, ми зрозуміємо, що це означає", – зазначила Стефанішина.

Інвестиційний фонд відбудови, як передбачають, перебуватиме у спільній власності України та США. Він буде наповнюватися коштами, згенерованими від прав на користування українськими надрами. Кошти будуть спрямовані у фонд і реінвестовані в Україні в ті самі сфери, з яких їх отримали.

Детальні положення будуть викладені в самій угоді про фонд, формування якої є наступним етапом після підписання цієї домовленості.  

Контекст:

Україна і США домовилися підписати угоду про доступ американців до українських природних ресурсів. Спочатку йшлося лише про рідкісноземельні метали, але потім умови угоди розширили. Узгодження тексту тривало кілька тижнів, було кілька варіантів проєкту. Українська сторона хоче, щоб у документі було прописано чіткі гарантії безпеки, які в межах угоди США нададуть Україні, а також щоб там не було прописано умови про потребу компенсувати вже надану Україні допомогу. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна "не має визнавати гранти як борги, подобається це чи не подобається".

Угоду планували підписати у Вашингтоні 28 лютого, проте на брифінгу в Білому домі між Зеленським, Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла суперечка. Американці звинуватили Зеленського в "невдячності" й "неповазі". У підсумку українська делегація достроково покинула Білий дім, угоди не підписали, а Трамп заявив, що Зеленський не готовий до миру за участю США.

CBS News із посиланням на джерела повідомив, що тепер Трамп прагне "більшої, кращої угоди" і хоче її змінити. 

Radio NV, посилаючись на джерела, анонсувало, що угоду можуть підписати 11 березня в Саудівській Аравії, але у Джидді її не підписали.

У спільній заяві за підсумками зустрічі делегацій України і США, яку опублікували на сайті президента України, ішлося, що український і американський президенти домовилися якнайшвидше укласти угоду про розроблення критичних мінеральних ресурсів України, щоб "зміцнити економіку України й гарантувати довгострокове процвітання й безпеку України".