Разумков вважає, що питання окупованого РФ Донбасу не можна винести на референдум

Разумков упевнений, що якщо Україна заморозить процес стосовно Донбасу, то повернути його "буде ще важче"

Фото: Андрій Нестеренко / rada.gov.ua
Питання можливого відокремлення окупованого Донбасу, у разі відсутності прогресу у врегулюванні ситуації на сході України, не можна винести на всеукраїнський референдум, можна заморозити процес, але повернути Донбас потім буде ще важче. Таку думку під час пресконференції 25 червня висловив глава Верховної Ради України Дмитро Разумков. Захід у YouTube транслював парламентський телеканал "Рада".

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю каналу "1+1", що вийшло 24 червня, заявив, що Україна вже перейшла до плану Б з урегулювання конфлікту на Донбасі. Він передбачає повне розірвання відносин "у тому чи іншому вигляді" з ОРДЛО в разі відсутності домовленостей щодо врегулювання конфлікту.

"Я вважаю, що цей план може бути, але рішення про його запуск має ухвалювати народ України. Тому коли я говорив, що для нас дуже важливо вміти висловлювати свою думку і рішення, що потрібен закон про референдум, це одна з причин", – зауважував Зеленський.

За словами Разумкова, президент говорив про можливість того, що на якийсь проміжок часу процес стосовно Донбасу буде заморожено.

"Там мова йшла про відмежування, тому що згідно з прийнятим законом, зміни територіальної цілісності або питання, які виносяться на референдум, пов'язані з територіальною цілісністю, неможливі. Ми просто фізично їх винести не зможемо... Історія про відділення – не працююча, я впевнений, що український народ точно не підтримає будь-які питання, пов'язані з тим, що ми втратимо Крим або частину українського Донбасу", – сказав спікер парламенту.

Водночас Разумков упевнений: якщо Україна заморозить процес стосовно врегулювання конфлікту на Донбасі, то повернути його "буде ще важче".

Контекст:

У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази.

Про готовність будувати стіну між тимчасово окупованим Донбасом і підконтрольною Києву територією, говорив глава Офісу президента Андрій Єрмак (тоді був помічником Зеленського) перед самітом "Нормандської четвірки" в Парижі 5 грудня 2019-го. Він говорив, що це можливо, якщо переговори в нормандському форматі в Парижі будуть невдалими.

Пізніше голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія назвав метафорою слова Єрмака про стіну на Донбасі. "Це найгірший сценарій із тих, які розглядаються", – уточнив він.

9 грудня 2019 року відбувся саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково.

Зеленський заявляв, що його команда не чекатиме ще п'ять років, щоб вирішити воєнний конфлікт на Донбасі. План Б з урегулювання ситуації на Донбасі – це "стіна", яка означатиме, що на території ОРДЛО буде вже не Україна, а "щось інше".

Уже в листопаді 2020 року спікер української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Арестович говорив, що головна теза альтернативного плану, який обговорюють неофіційно, – введення миротворців на тимчасово окуповані території.