Реформу промислового забруднення треба доопрацювати в діалозі з бізнесом – ЕВА

Законопроєкти №6004-1 і № 6004-2 у сфері контролю промислового забруднення спрямовано на імплементацію положень директиви №2010/75/ЄС щодо промислових викидів, зазначили в організації. Зокрема, підприємства діставатимуть єдиний інтегрований дозвіл замість трьох, а на заміну чинним екологічним нормативам стануть висновки найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ). За інформацією ЕВА, буде розглянуто консолідовану й доопрацьовану версію документа, яку умовно назвали №6004-д.

"Європейська бізнес-асоціація вітає розробку законопроєкту №6004-д і врахування попередніх пропозицій та зауважень. Разом із тим законопроєкт №6004-д усе ще містить двозначні моменти, які потребують доопрацювання", – наголосили в ЕВА.

Проєкт пропонує у разі відсутності НДТМ інтегрований дозвіл видавати відповідно до найкращих доступних технологій і методів управління, які визначатиме Міндовкілля.

"Таким чином, Міндовкілля фактично отримує право користуватися вимогами висновків НДТМ до моменту їхнього затвердження. Крім цього, оператор, який здійснює будівництво установки, НДТМ щодо якої не затверджено на момент подачі ним заяви про отримання інтегрованого дозволу, не розумітиме, чи відповідає його обладнання вимогам НДТМ, визначеним Міндовкілля відповідно до критеріїв", – наголосили в ЕВА.

Згідно із проєктом, зазначають в організації, Міндовкілля може ініціювати оновлення умов інтегрованого дозволу, а оператор зобов'язаний прийняти цю ініціативу, інакше його дозвіл можуть анулювати в позасудовому порядку. Це спричиняє в бізнесу побоювання, що оператору можуть встановити строки, у які неможливо виконати вимоги. Крім того, це не відповідає директиві №2010/75/ЄС, згідно з якою Міндовкілля має детально обґрунтувати перед оператором свої ініціативи, ідеться в заяві.

В асоціації також нагадали, що в Україні зараз війна, тому можливості підприємств із модернізації дуже обмежені та строк дії інтегрованого дозволу 10 років критично малий і потребує суттєвого збільшення – наприклад, до 20 років.

"Терміни також можуть бути встановлені окремо кожному оператору, виходячи з індивідуальних особливостей і з урахуванням впливу війни, тяжкого фінансового стану української промисловості, відсутності можливості залучення фінансування та необхідності будівництва абсолютно нових установок, а не оновлення існуючих", – наголосили в ЕВА.

Через ці, а також інші двозначності, які містить законопроєкт, його мають доопрацювати, а діалог влади й бізнесу – продовжити, резюмували в Європейській бізнес-асоціації.