Роднянський: Було складно залишатися в РФ після 2014 року, зізнаюся. Чудово розумію, що це здається поганим із погляду людей G

Роднянський про те, що залишався у РФ після 2014 року: Якби мама була живою, вона б мене з'їла живцем
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com
Український телепродюсер Олександр Роднянський розповів, що через низку обставин залишався після 2014 року в Росії, хоча розумів, що триває війна, але після початку повномасштабного вторгнення 2022-го для нього вже "варіантів не було". Про це він сказав в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.

"Я уявляю себе на вашому місці. У вас у Москві все. Я не кажу вже про те, що визнання, друзі, аура, спілкування, справа, але й нерухомість, напевно, власність... І ось настає ця година X. І від вас потрібен вибір, як від будь-якої людини", – сказав Гордон.

За словами Роднянського, рішення РФ розпочати повномасштабне вторгнення було "такою "червоною лінією", яка навіть не викликала бажання на цю тему говорити".

"Було дуже складно після 2014 року, зізнаюся. Бо було ж зрозуміло, що війна почалася. З огляду на чимало причин зараз говорити про це дуже важко. І чудово розумієш, що це насправді здається поганим із погляду величезної кількості людей, до яких ти добре ставишся. Я чудово розумів, що якби мама була живою, вона б мене з'їла живцем. Це точно. Я через обставини, зацикленість на певного штибу речах... Але слово честі, не через те, що там було так добре, а просто тому, що були відповідальність, люди, компанія, обставини, із якими було пов'язано... кредити, незакінчені фільми... Словом, я вигадав якусь відповідь: я живу, роблю чесні фільми... Але 2022-го в мене й варіантів не було. Це було жахливо просто за фактом того, що це кінець. Зруйнувалося життя", – сказав продюсер.

Він наголосив, що в той період, після 2014 року, він зробив усі найгостріші фільми: "Левіафан", "Нелюбов", "Дилда", "Розтискаючи кулаки", "Мамо, я вдома".

Роднянський зазначив, що для російської влади Україна – частина великої імперії, що "потрапила до рук поганих людей, які придумали якусь дивну мову, один із численних діалектів російської, придумали ліву історію".

За його словами, у Москві це ставлення часом відчувалося й у розмовах із росіянами.

"Звісно, десь проривалося. Ну, слухайте, коли ви розмовляєте з людиною, як ми з вами розмовляємо, можна сказати: "Ау! Ти чого?" Це можна. А коли це по телевізору кажуть... Подивіться, що зараз кажуть люди, яких ти начебто знаєш... Я повірити вухам не можу", – сказав продюсер.

Роднянський: 24 лютого син зателефонував із Києва: "Тату, почалося". І дав мені послухати вибухи. Я зрозумів, що життя завершено таким, яким воно було. Повний текст інтерв'ю

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Контекст:

Роднянський народився 1961 року в Києві у сім'ї кінематографістів. Закінчив факультет кінорежисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Після закінчення вишу працював кінорежисером на студії "Київнаукфільм", знімав документальні фільми про екологію й політику.

Із 1990-го до 1994 року жив у Німеччині, працював продюсером і режисером на німецькому телеканалі ZDF. Потім повернувся до України та разом із братом заснував телеканал "1+1". 2002 року Роднянський покинув посаду генерального директора каналу, а 2008 року продав свої акції американській компанії Central European Media Enterprises.

2002 року Роднянський переїхав до Росії й очолив телеканал СТС. За два роки він став керівником телевізійного холдингу "СТС Медиа". 2009 року Роднянський покинув холдинг і вирішив сконцентруватися на розвитку власних проєктів.

Після нападу РФ на Україну Роднянський покинув Росію. Він першого ж дня засудив вторгнення, зараз викриває російську пропаганду в Instagram, де в нього понад 400 тис. підписників.

Роднянський – продюсер десятків художніх фільмів і серіалів, серед яких "Схід  Захід", "Водій для Віри", "Дев'ята рота", "Олена", "Левіафан", "Нелюбов". Фільми, спродюсовані Роднянським, неодноразово здобували престижні кінопремії, зокрема на Каннському кінофестивалі. Чотири його фільми номінували на премію "Оскар".