Російські лобісти переконували політиків із ЄС визнати анексію Криму і зняти санкції – розслідування
Пов'язаний із Кремлем і Держдумою російський політтехнолог Саргіс Мірзаханян і його незареєстрована лобістська група "Международное агентство актуальной политики" з 2014 року співпрацювали з лояльними до Росії європейськими політиками у спробах переконати ЄС визнати Крим російським і зняти санкції через його анексію. Про це ідеться у розслідування "Важных историй", Eesti Ekspress, OCCRP, IRPI і Profil, яке опублікували 3 лютого.
Розслідування ґрунтується на витоку електронних листів Мірзаханяна, який працював помічником у депутатів Держдуми. Витік опублікували хакери, які називають себе "Кіберхунтою", у 2016–2017 роках.
У цих листах журналісти знайшли проєкт скасування санкцій проти Росії для Латвії, Греції і Парламентської асамблеї Ради Європи (проте немає жодних вказівок на те, що ці пропозиції були офіційно висунуті), а також для Італії, Австрії і Кіпру.
Розслідувачі встановили, що у 2016 році організація Мірзаханяна працювала з італійським депутатом Стефано Вальдегамбері з регіонального парламенту Венето: це був перший регіон Євросоюзу, який ухвалив резолюцію щодо скасування санкцій проти Росії. Слідом за Венето схожі проросійські резолюції про "визнання" Криму частиною Росії ухвалили ще два італійські регіони – Лігурія і Ломбардія.
Із пошти Мірзаханяна також стало відомо, що резолюцію Венето планували внести до італійського парламенту. В одному з листів ідеться, що цим займеться сенатор Паоло Тосато – колега Вальдегамбері з правої партії "Ліга Півночі". Водночас наприкінці документа був розділ з назвою "Кошторис", в якому ішлося: "€20 тис. + €20 тис. (внесення), у разі успішного голосування + € 15 тис.". Згодом Тосато вніс до парламенту проект резолюції, який відхилили сенатори.
У тому ж документі зазначено кошторис на внесення аналогічної резолюції і до австрійського парламенту: "€20 тис., у разі успішного голосування + €15 тис.". Внести резолюцію мав депутат Йоганнес Гюбнер із "Австрійської партії свободи". У тому ж червні 2016 року Гюбнер справді вніс таку резолюцію, але, як і в Італії, вона не знайшла підтримки більшості депутатів.
Єдиною країною, в якій за схожу до австрійської та італійської резолюцій проголосував національний парламент, став Кіпр. В ухваленому в 2016 році документі також потрібно було зняти персональні санкції з окремих громадян Росії і дотримуватися Мінських домовленостей, укладених Києвом і Москвою через конфлікт на сході України.
У пошті Мірзаханяна попередній текст резолюції був узгоджений за тиждень до голосування, але про фінансування будь-кого з депутатів Кіпру не ідеться. Проте того ж року російсько-кіпрський бізнесмен Сергій Козлов пожертвував €15 тис. "Прогресивній партії трудового народу", лідер якої Андрос Кіпріану вніс резолюцію до парламенту країни.
Відповідно до злитого листування, команда Мірзаханяна також займалася налагодженням співпраці з європейськими політиками й запрошувала їх на Ялтинський міжнародний економічний форум, який проводили щороку з 2016-го до 2019 року. У листуванні є список із імен дев'яти запрошених до Ялти європейських політиків із Австрії, Німеччини, Італії, Чехії і Польщі та їхні гонорари на загальну суму €21 500.
З листів, датованих 2017 роком, випливає, що організація Мірзаханяна працювала з командою російського депутата Леоніда Слуцького, щоб запрошувати видатних європейських діячів для спостереження за виборами в Росії у вересні 2017 року.
Запрошення надсилали через заснований Слуцьким "Российский фонд мира", а бюджет для оплати видатків на 2017 рік становив не менше ніж €68 тис., включно з оплатою дороги й проживання, як випливає з електронних листів.
Серед спостерігачів були три члени Європарламенту: Яромір Колічок з Чехії, Домінік Більде з Франції й Андре Еліссен із Нідерландів, а також депутат палати представників парламенту Бельгії Альдо Каркачі, депутат Національної ради Словаччини Марек Крайчі, депутат Народних зборів Болгарії Румен Гечев і депутат Риксдагу Швеції Павло Гамов.
Стефано Вальдеганбері також працював спостерігачем у Криму під час президентських виборів 2018 року і парламентських виборів 2021 року.
Контекст:
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин та незаконного референдуму 16 березня 2014 року. "Приєднання" півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.
Щодо Росії діє кілька санкційних пакетів Євросоюзу. Частина пов'язана з незаконною окупацією Криму. Секторальні обмежувальні заходи були спочатку запроваджені у липні 2014 року у зв'язку з дестабілізаційними діями Росії проти України.
Також щодо РФ діє кілька санкційних пакетів ЄС, які забороняють європейським компаніям інвестувати у Крим.