Розслідування справи "Роттердам плюс" зупинили на підставі статті про відсутність доказів – ексголова НКРЕКП Вовк
Колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк опублікував резолютивну частину постанови про зупинення розслідування у справі "Роттердам плюс", у якій прокурор САП посилається на п. 3. ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу, що передбачає закриття провадження на підставі відсутності доказів.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура зупинила розслідування справи "Роттердам плюс" на підставі статті про відсутність доказів. Про це ексголова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Дмитро Вовк повідомив у Facebook 13 серпня.
Він опублікував резолютивну частину постанови прокурора САП, у якій указано: "Досудове розслідування [...] зупинити на підставі п. 3. ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу у зв'язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва".
Вовк звернув увагу, що в ч. 1 ст. 284 КПК ідеться про закриття провадження, а не зупинення розслідування.
Кримінальне провадження закривають, якщо не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді й вичерпано можливості їх здобути, ідеться в п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, на яку посилається прокурор.
Про припинення розслідування у зв'язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародної співпраці йдеться в п. 3. ч. 1 ст. 280 КПК.
"Буду просити адвокатів звернутися до суду, щоб виправити слово "зупинити" на "закрити". Очевидно на руках у САП було кілька опцій і похапцем вийшов гібрид закрити-зупинити", – зазначив ексголова НКРЕКП.
Його адвокатка Ірина Одинець в ефірі "Прямого" повідомила, що постанову про зупинення розслідування сторона захисту отримала у другій половині дня 13 серпня.
"Можемо припустити, що, мабуть, у ніч на 8 серпня вирішувалося питання, закривати цю справу або, можливо, зупинити. І тому ми вважаємо, що у зв'язку з цим нам цю постанову довго не надавали", – додала вона.
Формула "Роттердам плюс" діяла для розраховування вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії виключно для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала включення вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року з уведенням ринку електроенергії.
Колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе заявляв, що у справі "Роттердам плюс" немає складу злочину, через що вона може розвалитися в суді.
Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що 3 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура зупинила розслідування через відсутність у справі доказів, а саме – експертизи про завдання збитків.
8 серпня закінчувався термін проведення розслідування, яке триває 3,5 року, з березня 2017 року. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити справу за відсутністю складу злочину.
Ще одна адвокатка сторони захисту у справі "Роттердам плюс" – Наталія Дригваль – 10 серпня заявила, що НАБУ і САП, зупинивши розслідування, "взяли час", щоб отримати експертизу, яка доводила б тези сторони обвинувачення. Адвокатка наполягає на тому, що ця експертиза незаконна. НАБУ і САП можуть тиснути на експертів, щоб ті підтвердили збитковість формули "Роттердам плюс", припустила вона.
12 серпня НАБУ підтвердило, що розслідування зупинено "на період отримання матеріалів виконання міжнародних запитів". Експертне підтвердження правильності визначення розміру збитків за весь період дії формули триває, визнали в антикорупційному бюро.
У справі фігурує шість осіб, зокрема колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, їх повідомили про підозру 2019 року.