Саакашвілі: Спроби посадовців украсти гроші "зеленої" енергетики підірвуть авторитет Зеленського

Спроби посадовців Кабміну та Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, відмити гроші, які призначені від початку для повного погашення боргів перед інвесторами в "зелену" енергетику України, підірвуть авторитет президента Володимира Зеленського. Про це заявив голова Виконавчого комітету реформ Михайло Саакашвілі в ефірі каналу "Україна 24".

"Уряд узяв кредит на 10 млрд грн у державних банків, для того, щоб виплатити борг "зеленій" енергетиці. Але коли потім говорять, що "ми взагалі вам платити нічого не будемо". Що це означає? Це означає, що жодна інвестиція в Україну більше не зайде, що жоден інвестор Україні більше не повірить", – сказав він.

За словами Саакашвілі, боргова криза в "зеленій" енергетиці загрожує негативними наслідками насамперед для Зеленського, оскільки всі представники влади безпосередньо асоціюються із президентом.

"Я б не хотів, щоб авторитет президента був під якимись ударами через те, що в нього люди, які вважають себе тимчасовими, хочуть робити якісь гроші... Поки їм капає на офшорні або кишенькові рахунки, то президенту потім все це розгрібати. Тому мені б не хотілося цього, – підкреслив голова Виконавчого комітету реформ. – Саме Офіс президента і, до речі, президент Зеленський на моїй пам'яті двічі-тричі збирав на цю тему людей щодо того, що не можна кидати інвесторів, не можна, щоб Українська держава виглядала як обманщик. І він тоді ухвалював правильні рішення. Може, він ухвалить правильне рішення. Дуже на це розраховую, бо я дуже за нього вболіваю".

Нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко заявляв, що членів НКРЕКП треба притягнути до кримінальної відповідальності за кризу в "зеленій" енергетиці. Він зазначив, що комісія не включила майже 9 млрд грн для розрахунків із боргами у кредитні гроші НЕК "Укренерго" від державних банків під надані державою гарантії. Сьогодні політик опублікував лист ЄБРР, у якому представник банку висловив стурбованість невиконанням українською владою зобов'язань щодо погашення боргів перед "зеленою" генерацією.

Меморандум між урядом та інвесторами у ПДЕ передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену "зелену" електроенергію починаючи із серпня 2020 року. Наприкінці серпня 2020 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що уряд планував у четвертому кварталі 2020 року виплатити 40% накопичених перед "зеленою" генерацією боргів, писала "Енергореформа".

1 серпня 2020 року набув чинності закон №810-IX, він передбачає, зокрема, зниження "зелених" тарифів, обмеження обсягів введення в експлуатацію нових потужностей ПДЕ, введення повної відповідальності за "небаланси" для виробників "чистої" електроенергії з 2022 року (50% у 2021 році) та інші норми. Зазначені заходи дадуть змогу економити державі 7 млрд грн щорічно, вважають автори документа. Закон визначає терміни й обсяги погашення накопиченої заборгованості перед виробниками ПДЕ – у четвертому кварталі 2020 року держава мала погасити 40% заборгованості (9 млрд грн), а решту 60% – 2021 року.

10 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна реалізувала положення меморандуму між Кабінетом Міністрів та іноземними інвесторами в поновну енергетику зі скорочення "зелених" тарифів для сонячних і вітрових станцій, що зменшило фінансові витрати на "зелену" енергетику, зазначало агентство "РБК-Україна".

Міністерство енергетики України пропонувало доповнити проєкт державного бюджету на 2021 рік пунктом про виділення коштів у розмірі 11,55 млрд грн для фінансової підтримки ДП "Гарантований покупець", щоб підприємство мало можливість здійснювати оплату за вироблену "зелену" електроенергію.

Зрушень в оплаті накопиченого до 1 серпня боргу у розмірі 22,4 млрд грн перед виробниками енергії з поновних джерел поки не спостерігають, писала Politeka.

"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже більше ніж 50, загальна сума збитків за позовними заявами вже перевищила 630 млн грн.