Шольц: Гарантії безпеки для України мають відрізнятися від членства в НАТО

На запитання про перспективи взяття Києва до Альянсу він відповів, що "в нинішній ситуації не йдеться про встановлення членства". Союзники допомагають Україні не як країни блоку, а як самостійні держави, за такою схемою треба діяти й надалі, сказав він.

"Це саме той принцип, який довів свою ефективність і якого ми дотримуватимемося й надалі. НАТО підтримував війну наявними в нього засобами, але це не передбачало постачання зброї, як це робила, наприклад, Німеччина. Цей курс, безумовно, буде збережено й у найближчому майбутньому", – заявив Шольц.

Щодо гарантій безпеки для України після війни, на думку канцлера, вони мають бути ефективними, але не "асоціюватися з НАТО" і не збігатися з можливостями учасників блоку, наприклад, європейських країн.

"Гарантії безпеки потрібно описати в конкретних термінах. Водночас важливо подивитися, хто може їх конкретно гарантувати. Це процес, який, як я вже сказав, триває вже певний час і який, безумовно, принесе нові зміни... На жаль, нам іще дуже далеко до того, щоб думати, як забезпечити мир у світі... Ми зараз у центрі війни", – додав він.

Контекст:

Генсек НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що Україна "має отримати рішення щодо алгоритму приєднання до Альянсу". "Зрозуміло, що ми не можемо вступити до НАТО, поки триває війна. Але усунути безпекову невизначеність можна і треба зараз – це політичне рішення", – наголосив президент України 4 травня.

11–12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО. Український президент приєднається до делегацій 40 країн – членів і партнерів Альянсу. 1 червня на саміті Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський заявив, що Україні 2023 року потрібні "чіткі" запрошення до НАТО і ЄС, а також гарантії безпеки на шляху до Альянсу.