"Ситуація така, що треба рятувати країну". Саакашвілі не відкидає, що його заарештують у Грузії

Про це він розповів в ефірі каналу "1+1" 9 вересня.

"Ситуація така, що треба просто рятувати країну, зокрема від того, щоб вона повністю не впала в руки [президенту РФ Володимирові] Путіну. Тому що все, що вони зараз роблять, – виступи проти Європи, заяви, що європейці нам не начальники, що ми не будемо виконувати домовленості, – це все музика для..." – почав політик.

Ведуча в цей момент перебила Саакашвілі й запитала, чи розуміє він, що його можуть заарештувати у Грузії.

"Так, можуть [заарештувати]. А що робити? Вовка боятися – у ліс не ходити. Коли я свого часу повертався в Україну, точно знав, що [п'ятий президент України Петро] Порошенко може мене заарештувати. І що? Я думаю, що народ Грузії, де я маю абсолютну підтримку (навіть опитувань не треба, я це знаю і відчуваю), врешті-решт так чи так візьме владу у свої руки. Так чи так звільнить країну", – відповів він.

Саакашвілі 6 вересня повідомив про намір приїхати у Грузію 2 жовтня, у день місцевих виборів.

Контекст:

Саакашвілі обіймав посаду президента Грузії два строки поспіль у 2004–2013 роках. Незабаром після звільнення з посади президента він покинув країну. У Грузії проти нього порушили кілька кримінальних справ, його підозрюють у зловживанні владою і переслідуванні політичних опонентів. Сам Саакашвілі кримінальні справи називав політично мотивованими.

У 2015–2016 роках Саакашвілі очолював Одеську облдержадміністрацію. Він набув українського громадянства у травні 2015 року, а в липні 2017-го втратив його. У травні 2019 року президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство.

Із червня 2020 року Саакашвілі перебуває на посаді голови Виконавчого комітету реформ України.

У жовтні 2020 року у Грузії відбулися парламентські вибори. За даними ЦВК країни, виграла керівна партія "Грузинська мрія", за неї проголосувало 48,22% виборців. Їхнього основного конкурента, блок "Єдиний національний рух – Об'єднана опозиція", підтримало 27,18% тих, хто прийшов на вибори.

Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, звинувативши владу у фальсифікації підсумків голосування. 2 листопада вона оголосила бойкот новому парламенту, кілька партій заявили про відмову від мандатів.

Відтоді у країні періодично проводили опозиційні акції, на яких вимагали перевиборів до парламенту. У квітні 2021 року опозиційні і керівна партія підписали документ про подолання політичної кризи, а у травні опозиція припинила бойкот парламенту.