"Я поїду на ці вибори у Грузії", – сказав він і закликав громадян країни, які живуть за кордоном, "узяти відпустку на дні виборів, виділити час та кошти" і приїхати у Грузію 2 жовтня. Російською звернення Саакашвілі цитує портал "Новости Грузия".
Видання зазначає, що це не перший випадок, коли Саакашвілі анонсує приїзд у країну, і щоразу чинна влада Грузії заявляє про намір заарештувати його.
Експрезидент Грузії сказав, що не боїться арешту.
"Ви знаєте, що проти мене порушено кримінальну справу, яку не визнала жодна країна світу. Я їжджу всюди, зокрема й у сусідні із Грузією країни, мене всюди приймають і ніде ніхто не ставить запитань про так звані "кримінальні справи", порушені проти мене у Грузії. Це явний доказ того, що ці справи сфальсифіковано. Я не боюся, що вони мене заарештують, я впевнений, що грузинський народ визволиться сам і звільнить і мене", – підкреслив Саакашвілі.
Контекст
Саакашвілі обіймав посаду президента Грузії два строки поспіль у 2004–2013 роках. Невдовзі після звільнення з посади президента він покинув країну. У Грузії проти нього порушили кілька кримінальних справ, його підозрюють у зловживанні владою і переслідуванні політичних опонентів. Сам Саакашвілі кримінальні справи називав політично мотивованими.
У 2015–2016 роках Саакашвілі очолював Одеську облдержадміністрацію. Йому дали українське громадянство у травні 2015 року, а в липні 2017-го втратив його. У травні 2019 року президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство.
Із червня 2020 року Саакашвілі перебуває на посаді голови Виконавчого комітету реформ України.
У жовтні 2020 року у Грузії провели парламентські вибори. За даними ЦВК країни, виграла керівна партія "Грузинська мрія", за неї проголосувало 48,22% виборців. Їх основного конкурента, блок "Єдиний національний рух – Об'єднана опозиція", підтримало 27,18% тих, хто прийшов на вибори.
Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, звинувативши владу у фальсифікації підсумків голосування. 2 листопада вона оголосила бойкот новому парламенту, кілька партій заявили про відмову від мандатів.
Відтоді у країні періодично проводили опозиційні акції, на яких вимагали перевиборів до парламенту. У квітні 2021 року опозиційні та керівна партія підписали документ про подолання політичної кризи, а у травні опозиція припинила бойкот парламенту.