Справа Гладковського. За даними "Наших грошей", військова прокуратура за $20 тис. припинила розслідування про збитки в "Укроборонпромі", які оцінювали у 300 млн грн
Розслідування проваджень про розкрадання в "оборонці", які вела військова прокуратура, тричі припиняли за півкроку до встановлення тих, хто стояв за корупційними схемами, зокрема тодішнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.
Головна військова прокуратура виявляла інтерес до діяльності групи, яка постачала контрабандні деталі на оборонні заводи України, проте кожного разу слідство припиняли ще до встановлення високопосадовців, що стояли за корупційними схемами. Про це йдеться в черговій частині розслідування програми "Наші гроші".
Перше провадження (2015–2016 роки) про фіктивні постачання вузлів на бронетанкові заводи завершилося судом над власницею підставної фірми "Промомаркет" Оленою Сірик. Жительку віддаленого села, яка погодилася стати фіктивним директором компанії, оштрафували на 12 тис. грн.
У лютому 2017-го військові прокурори запідозрили учасників схеми в завданні чотирьом оборонним підприємствам збитків на суму 300 млн грн. У переписці, яка потрапила в розпорядження журналістів, колишній співробітник концерну "Укроборонпром" Віталій Жуков пропонував директору фірми "Оптимумспецдеталь" (постачальнику контрабандних запчастин) Андрію Рогозі "закрити вп" (військову прокуратуру) за "двадцятку" (імовірно, $20 тис.).
У підсумку прокурори перекваліфікували провадження за статтею "несплата податків" і передали його в Державну фіскальну службу, ідеться в розслідуванні.
"Наші гроші" з'ясували, що після початку третього провадження військова прокуратура одержала санкцію суду на обшук у держконцерні. Однак дані про те, чи вдалося вилучити документи про співпрацю "Укроборонпрому" з "Оптимумспецдеталлю", із вільного доступу в реєстрі судових рішень видалено, заявили автори розслідування.
"Тричі військова прокуратура бралася за незвичайну справу і тричі її ховала за півкроку до реальних організаторів, за півкроку до Гладковського (колишній перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський. – "ГОРДОН"), – сказала автор передачі Леся Іванова.
25 лютого програма "Наші гроші" опублікувала перші дві частини розслідування про розкрадання в оборонному секторі України. За даними журналістів, фігуранти схеми заробили щонайменше 250 млн грн під час війни на Донбасі. Журналісти стверджують, що учасники групи за допомогою фірм-прокладок скуповували контрабандою вживані запчастини до військової техніки в Росії й у два – чотири рази дорожче перепродували їх заводам "Укроборонпрому". Такою "прокладкою" був, зокрема, завод "Кузня на Рибальському", який до 2018 року належав президенту України Петрові Порошенку.
Згідно з розслідуванням, у схемі брали участь, зокрема, нинішній глава "Укроборонпрому" Павло Букін, Олег Гладковський та його син Ігор.
У третій частині розслідування програми "Наші гроші", яка вийшла 4 березня, ішлося, що через дії корупціонерів Україна ледь не зірвала підписаний у 2016 році контракт із ремонту літаків Ан-26 для Казахстану. За підрахунками журналістів, чистими організатори схеми постачань контрабандних вузлів отримали $300 тис., із яких $10 тис. віддали Букіну, який тоді обіймав посаду глави підприємства "Укрспецекспорт".
У програмі від 11 березня також ішлося, що друг Рогози, працівник СБУ Дмитро Москаленко за винагороду обіцяв залагоджувати претензії, які виникали у контррозвідки до діяльності контрабандистів.
26 лютого позаштатний радник президента України, помічник міністра оборони Юрій Бірюков інформував, що із 2015 року прокуратура займається п'ятьма кримінальними провадженнями стосовно цього, а НАБУ – одним.
7 березня голова Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник повідомив, що його відомство відкрило два кримінальні провадження на підставі матеріалів журналістського розслідування програми "Наші гроші", а також провело приблизно 20 обшуків, зокрема за місцем проживання Гладковських. За словами Ситника, у розслідуваннях фігурують 10 підприємств, які входять у структуру "Укроборонпрому". Збитки становлять майже 1 млрд грн.