Справа Шеремета. Фігурант розслідування видання "Заборона" Зотов заявив, що йому погрожували підлеглі Матіоса
Сайт "Заборона" 22 вересня виклав альтернативну версію причин убивства журналіста Павла Шеремета, згадавши, що у справі фігурував донецький підприємець Максим Зотов. Той стверджує, що став жертвою лжесвідчення, а також що на нього тиснув колишній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, вимагаючи дати свідчення проти ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка.
Підприємець із Донецька Максим Зотов, який фігурує у журналістському розслідуванні альтернативної версії причин загибелі журналіста Павла Шеремета, стверджує, що не причетний до подій і став жертвою обмови. Заяву Зотова наводить видання "Вести".
За його словами, він багато років не спілкувався з Мариною Мацюк, яка на допиті в Нацполіції заявила, нібито Зотов хвалився їй убивством журналіста. Він заявив, що готовий відповісти на всі запитання слідства, а також має намір звернутися в поліцію із заявою про неправдиві свідчення Мацюк.
Зотов не приховує знайомства з ексміністром доходів і зборів України Олександром Клименком, про що йшлося в розслідуванні на сайті "Заборона". Однак інші припущення авторів статті вважає маніпуляціями.
"На мене і моїх рідних чинили значний тиск із боку головного військового прокурора Анатолія Матіоса і його підлеглих із метою дати наклепницькі свідчення на Клименка. Підлеглі Матіоса особисто погрожували мені та описували ті "неприємності", які відбуватимуться зі мною в разі, якщо я не дам свідчень. Оскільки я відмовився від завідомо неправдивих свідчень, не відкидаю, що ці особи також причетні і до появи лжесвідчення Мацюк, а також журналістського розслідування, яке на ньому і побудоване", – ідеться в заяві бізнесмена.
Видання "Заборона" 23 вересня повідомило, що у 2016 році переселенка з Донецька Мацюк дала свідчення проти Зотова у справі Шеремета. Журналісти з'ясували, що донецький підприємець Зотов тісно пов'язаний із Клименком, який утік після Революції гідності в Москву.
За словами речника МВС України Артема Шевченка, поліція справді відпрацьовувала цю версію, але причетність Зотова до загибелі Шеремета не підтвердили.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Андрій Антоненко та дитяча лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко.
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на маршруті слідування змовників.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що підозрюваних судитимуть за участю присяжних. Перше засідання по суті призначено на 28 вересня.