Степанов заявив, що НАБУ вимагає від МОЗ документи про переговори щодо постачання вакцин проти коронавірусу

Степанов заявив, що у справі немає "жодного сенсу"
Фото: Міністерство охорони здоров'я України / Facebook
Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов переконаний, що розслідування про закупівлі вакцин проти коронавірусу, яке веде Національне антикорупційне бюро, пов'язане з "інформаційною війною".

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) вимагає від Міністерства охорони здоров'я документи про переговори з постачальниками вакцин проти коронавірусу. Про це на брифінгу 16 лютого повідомив міністр охорони здоров'я Максим Степанов, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Сьогодні зранку Міністерство охорони здоров'я отримало нарешті від Національного антикорупційного бюро вимогу про надання інформації про всі перемовини з усіма виробниками вакцин проти COVID-19", – сказав він.

За словами міністра, для цього в МОЗ є три дні. Він висловив упевненість, що його відомство впорається протягом доби.

"Я думаю, я сама зацікавлена особа, щоб розслідування було проведено достатньо швидко, достатньо ефективно, і в цьому питанні була поставлена крапка... Сама по собі справа – від неї немає жодного сенсу", – заявив Степанов.

Він вважає, що йдеться про "інструмент інформаційної війни, яка цілеспрямовано ведеться" проти нього та його команди і може призвести до появи у країні вакцини "Супутник V", виробленої у країні-агресорі Росії.

Міністр підкреслив, що "через брудні інформаційні атаки" виробники вакцин виявляють "небажання" співпрацювати з українською стороною в майбутньому.

Про те, що НАБУ розпочало досудове розслідування ймовірних зловживань під час закупівлі Україною вакцини проти COVID-19 CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech по $17,85 за дозу за допомогою приватної фірми-посередника "Лекхім", 10 лютого повідомила Рада громадського контролю при НАБУ. Кримінальне провадження було відкрито 3 лютого. "Оприлюднена ціна закупівлі однієї дози вакцини стала чи не найвищою у світі, а її "загальна ефективність" під час останнього етапу тестування у Бразилії продемонструвала лише 50,38%", – зауважили в раді.

Попередня правова кваліфікація – зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України).

У січні народна депутатка від "Голосу" Олександра Устінова звинувачувала Міністерство охорони здоров'я України у зриві закупівлі вакцини проти COVID-19 NVX-CoV2373 (її розробила американська компанія Novavax), яка вшестеро дешевша за препарат Sinovac Biotech. За інформацією Устінової, держпідприємство "Медичні закупівлі" було на фінальній стадії переговорів із виробником вакцини компанією Serum Institute of India, проте Степанов зупинив цей процес і доручив почати переговори щодо закупівлі китайської вакцини в компанії Sinovac Biotech. Згодом фірмою-постачальником стала українська фармацевтична компанія "Лекхім".

У МОЗ відповіли, що підписали договір із тією компанією, яка була ближчою до завершення третьої стадії клінічних випробувань. За словами Степанова, Україна закуповує вакцину CoronaVac за ціною, однаковою для більшості країн світу.

Міністерство охорони здоров'я України планує закупити в компанії "Лекхім" 1,9 млн доз вакцини CoronaVac виробництва Sinovac Biotech. "Лекхім" дістав квоту на ввезення в Україну 5 млн доз вакцини CoronaVac у першому півріччі 2021 року. Експертна організація StateWatch повідомила, що за контрактом перша партія вакцини CoronaVac (700 тис. доз) виробництва китайської компанії Sinovac має надійти в Україну не пізніше ніж 31 березня. Друга партія вакцин кількістю 1,2 млн доз має надійти не пізніше ніж 31 травня. Якщо до 31 травня компанія "Лекхім" не доправить усю вакцину, банк повинен буде повернути ДП "Медичні закупівлі" 100% внесеної передоплати.

За інформацією Reuters, "Лекхім" подав документи для реєстрації в Україні препарату CoronaVac, однак постачання можуть перенести на початок квітня через затримки з боку регулювальних органів.

Третій етап клінічних випробувань вакцини компанії Sinovac провели в Індонезії, Туреччині та Бразилії. У різних дослідженнях вона продемонструвала від 50,38% до 91,25% ефективності.