Столтенберг про заявку України в НАТО: Коли Північна Македонія, Чорногорія, Фінляндія та Швеція вирішили вступити в НАТО, Росія теж була проти

Про це 25 листопада на пресконференції у Брюсселі (Бельгія) заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Текстову версію заходу опубліковано на сайті Альянсу.

ЗМІ запитали Столтенберга, чому союзники не розглянуть конкретнішої дорожньої карти щодо вступу України в НАТО.

"Двері НАТО відчинені. І ми довели це не тільки на словах, а й на ділі. Останніми роками ми вітали Північну Македонію і Чорногорію як нових членів цього Альянсу. І лише цьогоріч ми ухвалили рішення запросити Фінляндію і Швецію й підписали протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до Альянсу, – відповів Столтенберг. – Щодо всіх цих рішень Росія була категорично проти. Вони намагалися зупинити процес приєднання Північної Македонії та Чорногорії. І вони намагалися, звісно, також зупинити приєднання Фінляндії та Швеції".

За його словами, продемонструвавши, що Росія "не має права вето на розширення НАТО", Альянс показав, що його двері відчинені та що питання про членство вирішують союзники НАТО і країни-претенденти.

"Це також сигнал для України. І ми підтвердили рішення, ухвалене нами ще 2008 року в Бухаресті, на зустрічі на найвищому рівні, що Україна стане членом НАТО", – зазначив Столтенберг.

Генсек НАТО зазначив, що спосіб допомогти Україні наблизиться до членства – це працювати з Києвом як у межах політичного партнерства, так і практичної підтримки, чим і займається Альянс.

"Найнагальніше завдання і зараз у центрі уваги – звісно ж, надання підтримки Україні. Переконайтеся, що наші союзники надають військову підтримку, а НАТО надає допомогу, щоб гарантувати, що президент [РФ Володимир] Путін не переможе в Україні. А що Україна здатна звільнити свої території й домогтися того, щоб вона тріумфувала як суверенна незалежна держава", – наголосив Столтенберг.

Контекст:

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україна не отримала.

За підсумками саміту НАТО в Мадриді (Іспанія), який відбувся з 28-го до 30 червня 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, у якій ідеться про те, що Росія становить "найзначнішу і пряму загрозу" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна є життєво необхідною для стабільності євроатлантичного простору".

Наприкінці серпня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна більше не потребує надання плану дій щодо членства в НАТО і розраховує на повноправне членство в Альянсі.

30 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО щодо прискореної процедури.

Україна подала заявку в НАТО у відповідь на "юридично нікчемні" спроби РФ анексувати її території, зазначили у МЗС 1 жовтня.

Україна розраховує, що її заявку на членство в НАТО розглянуть на наступному саміті Альянсу у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, заявляла Стефанішина.