Судову реформу в Україні майже не було розпочато – амбасадорка Німеччини

В Україні майже не починали реформування судової системи. Про це амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен заявила агентству "Інтерфакс-Україна" в інтерв'ю, фрагмент якого було опубліковано 3 листопада.

"На що я дійсно хочу звернути увагу, так це на судову реформу. Разом із реформою децентралізації, місцевого самоврядування, це, як на мене, найважливіша в Україні реформа, яка ще навіть майже не була розпочата. Є Верховний Суд, і це добре, але він не може функціонувати окремо в системі, яка не функціонує", – сказала дипломатка.

За її словами, законопроєкт про внесення змін до законів про судоустрій – ще не реформа.

"Я би дуже хотіла, щоб ми всі, разом із міжнародними донорами, працювали, щоб урешті-решт ця реформа відбулася. Хоча мені здається, що до кінця каденції президента України Володимира Зеленського вона не завершиться. Однак президент сам повинен стояти за реформою і сказати : "Судова реформа – це наша мета", навіть якщо вона не закінчиться до терміну його президентства. Без політичної волі із самого верху вона навіть не може початися. Зараз я багато з усіма говорю про це", – пояснила Фельдгузен.

У 2014 році в Україні було розпочато судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними було скасовано процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена має повноваження звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, введені в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду з 200 до 100 осіб через проведення повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур за ними. Автор документа Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

11 березня 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційними зміни до законів, які стосуються судової реформи.

22 червня Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про судову реформу. Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно.