Трамп може дістати від угоди про надра менше, ніж очікує – Politico
Оцінювання потенційних мінеральних ресурсів України, угоду про розроблення яких хочуть укласти США, засноване на застарілих дослідженнях від 1960-х до 1980-х років, котрі не враховували перспективності й вартості видобування, тому президент США Дональд Трамп може дістати від домовленості менше вигоди, ніж очікує. Про це 27 лютого написало Politico.
Видання посилається на дані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, яке зазначало, що в надрах країни зберігається приблизно 5% світових запасів "критичної" сировини, зокрема графіту, літію, титану, берилію й урану, потрібних для виробництва основних сфер оборонної й технологічної галузей (батарей, радіолокаційних систем і броні). Розроблення цих ресурсів мало б у певний спосіб зменшити американську залежність від корисних копалин Китаю.
Однак на практиці масштаби українських надр зараз залишаються загадкою, зазначив ЗМІ. Україна заявляла про понад 20 тис. розвіданих родовищ і ділянок корисних копалин, але лише приблизно 8 тис. із них назвали перспективними. Менше ніж половину з них експлуатували до повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ у лютому 2022 року.
Навіть за підтвердження цінних родовищ корисних копалин на їхнє видобування може знадобитися значно більше часу і грошей, наголосило Politico.
За оцінкою Української геологічної служби, вартість розроблення 10 найвідоміших родовищ, зокрема будівництва шахт, кар'єрів і приблизно 20 виробництв із перероблення, коштуватиме $15 млрд. УГС навела приклад одного з найбільших у світі родовищ рідкісноземельних металів – Новополтавського, вартість розроблення якого може сягнути $300 млн. Однак служба назвала його "відносно складним" через загрози затоплень і зсувів.
Високу вартість видобування рідкісноземельних елементів Politico пояснило тим, що вони змішуються з іншими мінералами в різних концентраціях.
За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, 90% рідкісноземельних металів світу переробляє Китай. Більшість великих виробників металів, зокрема і США, не мають інфраструктури, потрібної для очищення мінералів, що ставить їх у певну залежність від Пекіна.
Видання припускає, що навіть з американськими інвестиціями розвиток такої інфраструктури в Україні може бути менш ефективним, ніж спрямування корисних копалин для перероблення в Китай.
Контекст:
ЗМІ писали, що президент України Володимир Зеленський 28 лютого планує здійснити візит у Вашингтон, щоб зустрітися із Трампом для обговорення угоди щодо розроблення рідкісноземельних мінералів, нафти й газу. Трамп підтвердив імовірний візит Зеленського для підписання угоди про видобування корисних копалин на $1 трлн.
Україна і США фактично опрацювали остаточний варіант попередньої ресурсної угоди про копалини, заявив 26 лютого український прем'єр Денис Шмигаль. Він зазначив, що українська сторона "не розглядає підписання будь-яких угод без гарантій безпеки". Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент сказав, що угода між США й Україною щодо українських корисних копалин містить "неявну" гарантію безпеки, у яку американці інвестують свої гроші.
26 лютого Зеленський підтвердив погодження угоди між США й Україною про копалини. Водночас президент наголосив, що головні питання, котрі він сам порушував стосовно угоди, зараз "звучать дуже непогано", але в ній не вказано всіх гарантій безпеки, які хоче Україна.
Після заяв Зеленського в Білому домі висловили сумнів у доцільності запрошення українського президента на зустріч із Трампом наприкінці лютого.