У Брюсселі вперше із 2017 року відбулося засідання комісії Україна – НАТО на рівні глав МЗС

Україну на засіданні представляв глава МЗС Дмитро Кулеба. У штаб-квартирі Альянсу його привітав генсек НАТО Єнс Столтенберг, зазначають на сайті Альянсу.

Столтенберг анонсував, що засідання комісії Україна – НАТО буде присвячене тому, "як підтримувати й надалі нарощувати термінову підтримку України" – військову, економічну та фінансову.

Союзники по НАТО планували обговорити "збільшення політичної підтримки України у довгостроковій перспективі" та допомогу Києву на шляху до євроатлантичної інтеграції, додав генсек Альянсу.

Головна мета переговорів – прискорення постачання військової допомоги, яку вже було обіцяно Києву, насамперед артснарядів, бронемашин та всього, чого потребує Україна для проведення успішного контрнаступу, зазначив Кулеба в Instagram.

Зустріч у Брюсселі – "важлива віха" на шляху до Вільнюського саміту НАТО 11–12 липня, зазначив під час вступної промови Столтенберг, відеозапис опубліковано у YouTube Альянсу.

"Ми обговоримо, що ще ми можемо зробити, щоб Україна перемогла й узяла гору як суверенна, незалежна державу в Європі. Усі союзники по НАТО вже надають значну підтримку, але терміново необхідно більше. Нам необхідно виконати наші зобов'язання щодо навчання та нового важкого озброєння, а також і далі нарощувати виробництво зброї та боєприпасів, – заявив генеральний секретар Альянсу. – Ми також обговоримо посилення нашої політичної та практичної підтримки України, а також реформи, які Україна здійснює для боротьби з корупцією, зміцнення верховенства закону та захисту прав меншин".

Столтенберг наголосив, що майбутнє України – в євроатлантичній сім'ї.

"Ми й далі будемо працювати для досягнення цієї мети", – додав він.

Відновлення засідань комісії України – НАТО привітав у Twitter глава МЗС Румунії Богдан Ауреску.

"Я наголосив на цілковитій підтримці Румунією політики відкритих дверей Альянсу і нашій непохитній відданості реалізації рішень Бухарестського саміту 2008 року", – написав міністр.

Головними темами засідання комісії були військова підтримка Києва для протидії російській агресії та визначення подальшого розвитку політичних відносин між НАТО й Україною, наголошують у Twitter МЗС Польщі.

Союзники підтримуватимуть Україну стільки, скільки потрібно для відновлення її суверенітету, запевнили у представництві ФРН у НАТО та МЗС Франції у Twitter.

Підтримка України залишається непохитною, додали у представництві Бельгії в НАТО у Twitter.

Кулеба заявив на брифінгу за підсумками засідання, що Нідерланди передадуть Україні "кілька десятків мільйонів євро" у фонд НАТО, із якого фінансують проєкти для Києва. Відеозапис заходу опубліковано у YouTube ТСН.

"За підсумками цього засідання ми збільшили бюджет НАТО на фінансування проєктів для України, для ЗСУ... і пришвидшили постачання кількох типів зброї, яка вже була Україні обіцяна, – розповів глава МЗС. – Тобто головна мета – пришвидшити постачання всього, що необхідно для українського контрнаступу, – вона була за низкою позицій досягнута".

Засідання комісії України – НАТО відбулося у Брюсселі вперше із 2017 року – відтоді, як Угорщина стала послідовно блокувати зближення Києва та Північноатлантичного альянсу, повідомляли в МЗС.

Столтенберг заявляв у березні про намір провести засідання комісії у квітні, незважаючи на заперечення Будапешта.

Кулеба заявив на брифінгу за підсумками засідання, що є "велике бажання" провести його за участі президента України на саміті у Вільнюсі.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.

Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога, і в цьому їй допомагають члени Альянсу. За його словами, західні союзники з початку російського вторгнення надали Україні військової допомоги на суму €65 млрд.