У ЄС презентували два плани фінансової підтримки України. Що вони передбачають?

Для репараційного кредиту Україні пропонують використати кошти із заморожених активів РФ у ЄС, зазначила фон дер Ляєн
Фото: EPA

Єврокомісія 3 грудня презентувала два плани фінансової підтримки України на 2026–2027 роки.

Перший варіант передбачає репараційний кредит коштом заморожених активів. Другий варіант – запозичення коштом бюджету ЄС.

Вони не лише відображають зобов'язання ЄС підтримувати Україну в захисті її суверенітету і збереженні державних функцій, а й розглядають це як стратегічну інвестицію в безпеку Європи й досягнення справедливого і тривалого миру, наголосили в ЄК.

"Завдяки сьогоднішнім пропозиціям ми забезпечимо Україні кошти для самооборони і продовження мирних переговорів із позиції сили. Ми пропонуємо рішення, які допоможуть покрити фінансові потреби України протягом найближчих двох років, підтримати держбюджет і зміцнити її оборонну промисловість, а також її інтеграцію в європейську оборонну промислову базу", – зазначила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона додала, що для репараційного кредиту пропонують використати кошти із заморожених російських активів у ЄС із надійними гарантіями для держав-членів.

"Ми збільшуємо вартість агресивної війни Росії. Це має стати додатковим стимулом для РФ сісти за стіл переговорів", – вказала президентка ЄК.

Контекст:

10 вересня фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.

23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.

13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.

15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.

У Євросоюзі зростає невдоволення позицією Бельгії. Країни ЄС звинувачують уряд країни в недостатньому розкритті інформації про використання податків із цих заморожених активів. Також у Євросоюзі підозрюють, що Бельгія може привласнювати доходи від активів РФ, заморожених у Euroclear, написало Politico.

2 грудня цей самий ЗМІ повідомив, що ЄС знайшов можливість використати російські мільярди на потреби України без ризику для Бельгії.