У Міносвіти відреагували на мовний скандал із викладачкою університету Драгоманова
Професорка університету імені Драгоманова Євгенія Більченко різко критикує посилення дії мовного закону в Україні. Зокрема, вона назвала його "черговим опухлим лімфовузлом у тілі онкохворої американської колонії". В університеті назвали її висловлювання антиукраїнськими та антинародними. У Міністерстві освіти заявили, що мовне питання варто обговорювати толерантно.
Міністерство освіти і науки 27 січня у Facebook оприлюднило офіційну позицію щодо ситуації "навколо мовного питання" в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова.
"Тема мови може та має обговорюватися в демократичному суспільстві винятково з повагою і толерантністю. Україна обрала свій шлях щодо мовного питання. Він про турботу навколо державної мови, що є важливим для країни. Нас, україномовних та російськомовних, об’єднує те, що ми всі – українці. І ми всі маємо турбуватися про нашу країну та нашу мову. Наше завдання як суспільства, що постійно розвивається, – дійти однієї системи координат. Усі дискусії щодо мовного питання не можуть доводитися до абсурду. І повинні мати винятково риторику поваги, незалежно від позиції. А також розуміння, що ми всі живемо в одній країні, у якій повага є нашою невід’ємною національною рисою", – ідеться в заяві.
Професорка університету імені Драгоманова Євгенія Більченко в соцмережах і в ефірі телеканалів різко критикує посилення дії мовного закону в Україні. Зокрема, 18 січня вона назвала його "черговим опухлим лімфовузлом у тілі онкохворої американської колонії". На думку Більченко, в Україні "процвітає людиноненависницька ідеологія" і "націоналістична цензура".
Професорка протягом останніх років перебуває в базі сайта "Миротворець" за маніпулювання інформацією та антиукраїнську пропаганду.
Університет відреагував на її висловлювання. У зверненні голови первинної профспілкової організації співробітників вишу професора Івана Горбачука, яке опублікували 25 січня, зазначено, що "значна частина студентів, представників студентських самоврядних організацій та професорсько-викладацького складу висловилися про неприпустимість роботи викладача з такими переконаннями". Висловлювання Більченко в навчальному закладі вважають антиукраїнськими та антинародними.
"Незважаючи на гостроту питання, значний суспільний резонанс та шкоду іміджу закладу, університет буде діяти у відповідності до чинного законодавства. Це питання заплановане до розгляду на засіданні профспілкового комітету. [...] За результатами обговорення та розгляду планується проведення слухання цього питання на засіданні вченої ради університету", – ідеться в зверненні Горбачука.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. 16 січня 2021 року набули чинності норми закону, які передбачають перехід сфери обслуговування на українську мову.
У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав у липні 2020-го, що Київ виконав рекомендації комісії, писало агентство "Інтерфакс-Україна".