У МЗС України розповіли, коли чоловікам призовного віку знову зможуть надати консульські послуги за кордоном

Консульські послуги знову будуть доступні українським чоловікам із 18 травня, після того, як набуде чинності закон про мобілізацію, запевнили в МЗС
Фото: mfa.gov.ua

Чоловікам призовного віку надаватимуть консульські послуги в українських дипломатичних установах із 18 травня – з урахуванням нових вимог, які випливають із положень закону про мобілізацію. Про це йдеться в роз'ясненнях, які опублікувало Міністерство закордонних справ України 23 квітня.

Зазначають, що рішення зупинити надання консульських послуг чоловікам "є тимчасовим кроком".

Цей крок викликаний необхідністю "вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном", наголосили в МЗС. Окрім того, самому міністерству потрібно вирішити низку "технічних питань".

У МЗС вказали, що всі заяви про надання консульських послуг, подані до 23 квітня, консульські установи розглянуть і опрацюють у повному обсязі.

"Тимчасово не будуть прийматися лише нові заяви від визначеної в новому законі категорії громадян, оскільки строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності. Ми прагнемо вберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана", – ідеться в поясненні.

У відомстві додали, що обмежень не застосовують, якщо фактичним одержувачем послуги є не сам заявник, а його неповнолітня дитина або підопічна особа (наприклад, у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині / підопічній особі, реєстрації набуття дитиною громадянства України за народженням, реєстрації народження дитини тощо).

Окрім того, обмеження не поширюються на заяви про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну.

Як підкреслили в МЗС, закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набуде чинності 18 травня, передбачає, що після оновлення даних військового обліку в ТЦК громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років із дійсними військово-обліковими документами матиме доступ до консульських послуг, згідно із законодавством, у повному обсязі, і їх надання продовжать.

Водночас тимчасові обмеження не стосуються надання консульської допомоги в разі надзвичайних ситуацій із громадянами України за кордоном, вказано в поясненні.

У разі потрапляння будь-якого громадянина України в надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо) співробітники консульської служби надаватимуть у межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі, запевнили в МЗС.

Видання ZN.UA 23 квітня з посиланням на лист за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги повідомило, що МЗС наказало керівникам усіх дипломатичних установ України тимчасово зупинити всі консульські дії для громадян України призовного віку.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив паузу в наданні консульських послуг військовозобов'язаним чоловікам і заявив, що "перебування за кордоном не звільняє від обов'язків перед Батьківщиною".

Контекст:

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.

Першу редакцію законопроєкту підготували 25 грудня 2023 року. Рада ухвалила його в першому читанні 7 лютого 2024 року. Після голосування депутати запропонували приблизно 4,3 тис. правок. Наприкінці березня парламентський комітет із питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив їх розгляд.

9 квітня комітет Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прибрав положення про демобілізацію й ротацію військовослужбовців з урядового законопроєкту про мобілізацію з ініціативи головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, його обіцяли розглянути окремо.

Рада розпочала розгляд законопроєкту про мобілізацію у другому читанні 10 квітня. 11 квітня український парламент ухвалив законопроєкт №10449 у цілому, його підтримало 283 парламентарі.