Україна й Молдова можуть стати членами ЄС, але без повних прав – Politico
У Брюсселі розглядають пропозицію, за якою майбутні члени Європейського союзу (ЄС), зокрема Україна, Молдова й Чорногорія, тимчасово не матимуть повних прав голосу після вступу. Це дасть їм змогу інтегруватися в Євросоюз раніше, не чекаючи на завершення всіх внутрішніх процедур блоку, пише Politico 20 жовтня.
За інформацією видання, яке посилається на трьох європейських дипломатів і посадовців Єврокомісії, ініціатива – на ранньому етапі й потребуватиме схвалення всіх 27 держав-членів. Основна мета – зняти напруження у процесі розширення, який зараз блокують Угорщині й кілька інших країн, котрі побоюються конкуренції на внутрішніх ринках і потенційних ризиків для безпеки.
Країни-кандидати здобудуть більшість переваг членства, включно з економічними й політичними, але без права вето, який держави ЄС традиційно використовують для блокування небажаних рішень.
Голова комітету у справах ЄС німецького Бундестагу Антон Гофрайтер зазначив, що майбутні члени мають відмовитися від права вето до введення головних інституційних реформ, зокрема введення голосування кваліфікованою більшістю. Такий підхід дасть змогу ЄС залишатися дієздатним навіть у розширеному складі, вважає член парламенту.
Як зазначає Politico, ці зусилля збігаються зі зростанням розчарування у країнах-кандидатах зі Східної Європи й Західних Балкан, які провели масштабні внутрішні реформи, але роками не наблизилися до членства після подання заявки. Для прикладу видання згадує Чорногорію, переговори про вступ якої тривають із 2012 року.
Президент Чорногорії Яков Мілатович зазначає, що "останньою країною, яка приєдналася до ЄС, була Хорватія понад 10 років тому, тоді як Великобританія вийшла з блоку". Політик вважає, що саме зараз настав час відновити процес розширення й зміцнити уявлення про ЄС як клуб, до якого країни ще відчувають прихильність, цитує Мілатовича Politico.
Заступник прем'єр-міністра України Тарас Качка закликав до "креативних" рішень для розблокування процесу розширення ЄС. Він наголосив, що чекати на завершення інституційних реформ не можна, тому потрібно "знайти рішення тут і зараз – це важливо як для України, так і для Європейського союзу".
У Politico нагадали, що розширення ЄС є стратегічним пріоритетом на тлі агресивної політики Росії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Україна й Молдова потенційно можуть стати членами союзу до 2030 року. Водночас частина держав-членів, серед яких Угорщина, Франція та Нідерланди, проти прискореного вступу без попереднього реформування механізмів управління блоку.
Темпи розширення стримує також зростання підтримки крайніх правих партій у країнах-членах. Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що не очікує вступу України до ЄС у межах поточного семирічного бюджету, який діятиме до 2034 року і не передбачає для країни фінансування.
Контекст:
У червні 2023 року Україна разом із Молдовою набула статусу кандидата на членство в ЄС, а 25 червня 2024 року ЄС офіційно розпочав переговори щодо їхнього вступу. На шляху до членства їм заважають складні механізми Євросоюзу та блокування з боку окремих країн-членів, зокрема Угорщини.
6 жовтня президент Зеленський заявив, що "Україна буде в ЄС з Орбаном або без нього". За його словами, хоча угорський прем'єр блокує процес, вступ України до ЄС є незворотним. Зеленський підкреслив, що країна готова рухатися як стандартною процедурою, так і альтернативними шляхами, шукаючи підтримки інших держав – членів Євросоюзу.
19 жовтня віцепрем'єр із питань євроінтеграції України Тарас Качка заявив, що лідери ЄС у грудні можуть схвалити відкриття шести кластерів – юридичних кроків на шляху до членства в Євросоюзі. За його словами, "політичний імпульс" посилюється, й Орбан, який проти членства України в ЄС, стикається з дедалі більшим тиском.