Малюська про звернення України до Ради Європи щодо Конвенції з прав людини: Ми зменшили перелік обмежень, які застосовуємо
29 квітня міністр юстиції України Денис Малюська заявив у Facebook, що квітневе звернення України до Ради Європи щодо обмеження прав людини в Україні вже не перше під час розв'язаної Росією війни.
28 квітня на сайті Ради Європи було опубліковано подану 4 квітня заяву Мін'юсту України, що країна на час війни припинила дотримуватися деяких положень європейської Конвенції про захист прав і свобод людини.
"Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році – це частина наших міжнародних зобов'язань (подібні повідомлення надсилаються ще із 2015 року). Це не ноу-хау, так чинять усі країни, які ведуть війну (окрім РФ, звісно, у них із правами людини завжди погано). А у квітні 2024-го ми в черговий раз уточнили перелік існуючих обмежень і зменшили його", – написав Малюська.
Він зазначив, що періодичний перегляд повідомлень та можливих обмежень є міжнародними зобов'язаннями України.
"Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав. Коротше кажучи, "не виграв, а програв; не в покер, а в спортлото; не $100 тис., а три руб.; і не Рабинович, а Абрамович", – згадав анекдот Малюська.
Міністерство юстиції уточнило у Facebook, що першу інформацію про обмеження, пов'язані з російським вторгненням і введенням в Україні воєнного стану, було надіслано в Раду Європи ще 1 березня 2022 року. Зокрема, ще тоді було повідомлено про обмеження щодо "захисту власності", "права на освіту" та "права на вільні вибори".
"Відступ від зобов’язань не обов'язково є визнанням того, що держава не зможе гарантувати права, закріплені в конвенції. Насправді на практиці, заявляючи про відступ від зобов'язань, договірна держава зазвичай зазначала, що заходи, яких вона вживає, "можуть" передбачати відступ від її зобов'язань за конвенцією. Інформування про відступи від зобов'язань за конвенцією неодноразово подавалося й іншими країнами у зв'язку із введенням воєнного стану у країні, зокрема, Вірменією та Азербайджаном у 2020 році, Туреччиною у 1980 році", – пояснив Мін'юст.
Контекст:
Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року. Востаннє його дію продовжили до 13 травня 2024 року. Режим воєнного стану, згідно з українським законодавством, передбачає тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини, а також прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.