Згідно із заявкою, Україна на час війни припинила дотримуватися таких положень конвенції, як:
- недоторканність житла (аж до примусового відчуження приватного чи комунального майна для потреб держави);
- таємниця переписки, телефонних переговорів та іншої кореспонденції;
- невтручання в особисте й сімейне життя;
- свобода пересування й вільний вибір місця проживання;
- право на свободу думки й слова;
- вільне висловлення думок і переконань, а також право збору, зберігання й розповсюдження інформації;
- право на проведення зборів, мітингів і страйків;
- право володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном.
Також у документі перераховано конкретні заходи й дії, які можуть ввести під час воєнного стану, порушивши конвенцію:
- примусове відчуження приватного чи комунального майна для потреб держави;
- запровадження комендантської години;
- особливий режим в'їзду й виїзду, обмеження пересування громадян та іноземців, рух транспорту;
- огляд речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання або перебування без належного дозволу;
- встановлення військового збору для фізичних і юридичних осіб.
Частина українських ЗМІ сприйняла звернення до Ради Європи як перше обмеження прав людини в Україні під час розв'язаної Росією війни. Український адвокат Вадим Володарський 28 квітня у Facebook звернув увагу, що це не так, і першу схожу заяву до Ради Європи Україна подала на початку березня 2022 року, невдовзі після російського нападу.
Після цього під час змін законодавства подають нову інформацію до цієї заяви, пояснив адвокат, що й сталося вкотре 4 квітня.