Україна звернулася до Венеціанської комісії щодо законопроєктів про КСУ

У грудні Венеціанська комісія за запитом України дала два термінові висновки, що стосуються КСУ
Фото: Конституційний Суд України - офіційна сторінка / Facebook
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков попросив Венеціанську комісію дати висновок про законопроєкти "Про конституційний порядок" і "Про порядок розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України".

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков у листі від 26 січня звернувся до Венеціанської комісії із запитом про експертний висновок щодо двох законопроєктів, які стосуються роботи Конституційного Суду України.

Як зазначено в повідомленні на сайті Венеціанської комісії, опублікованому 28 січня, ідеться про проєкти законів "Про конституційний порядок" і "Про порядок розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України".

Цей запит – продовження рекомендацій комісії, які було викладено у двох термінових висновках у грудні 2020 року.

Перший терміновий висновок, що стосується КСУ, Венеціанська комісія оприлюднила 9 грудня. Комісія розкритикувала рішення КС України про скасування частини положень антикорупційного законодавства, але підкреслила: конституційної ролі КСУ необхідно дотримуватися і Верховна Рада має виконати рішення, зберігаючи суспільні інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема в судовій системі.

У другому терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду України, опублікованому 10 грудня, Венеціанська комісія розглядає рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року як вказівку на те, що реформа КСУ є виправданою.

Обидва висновки Венеціанська комісія підготувала на запит президента України Володимира Зеленського.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів та обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.