Україні та Польщі слід разом протистояти російській інформаційній агресії – голова Українського інституту національної памяті

Україні та Польщі потрібно інтенсивніше боротися з російською інформаційною агресією. Таку думку керівник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович висловив "Укрінформу" в інтерв'ю, яке опублікували 10 грудня.

"Нам потрібно інтенсифікувати зусилля задля протидії російській інформаційній агресії. Цього не вистачає, а Росія найбільше атакує саме Україну і Польщу гібридними інформаційними методами. Особливо йдеться про історичний контекст", – сказав він.

За словами голови УІНП, "росіяни розуміють чутливість цієї теми для польського суспільства, це одна з небагатьох тем, які є складними для українсько-польських відносин".

"Відтак, вони по цьому б'ють. Власне, є підозра в інспірації чи навіть участі росіян у нищенні місць пам'яті в Польщі та Україні", – зазначив Дробович.

Він підкреслив, що з одного боку, Росія "педалює теми звільнення Європи від нацизму, заперечення своєї участі у розв'язанні Другої світової війни як союзника на боці Німеччини, визначає захоплення Радянським Союзом територій, які тоді були під контролем Польщі, як правомірний крок, а паралельно садить до в'язниць істориків та правозахисників, які досліджують спадщину тоталітаризму".

"Вони також переслідують і чинять перепони в академічній кар'єрі людям, які досліджують діяльність Російської визвольної армії – союзниці нацистів. Росія зачищає свій інформаційний простір від конструктивної критики радянських тоталітарних міфів, виправдовує злочини сталінського режиму, плекаючи негативне ставлення до України і Польщі. Цьому слід протидіяти, зокрема шляхом створення міжнародних коаліцій. Україна, Польща, Литва, Естонія дуже добре розуміють, про що йдеться", – розповів Дробович.

У Польщі й України складні стосунки через неодноразове знищення у Польщі українських місць пам'яті й українських могил. Через це влітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих в Україні поляків. 11 липня 2019 року президент Польщі Анджей Дуда закликав Україну скасувати мораторій на ексгумацію. 31 серпня після зустрічі з Дудою президент України Володимир Зеленський сказав, що готовий дати дозвіл на ексгумацію поховань поляків на українській території.

27 вересня Україна надала формальну згоду на відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

20 січня 2020 року стало відомо, що невідомі зруйнували меморіальну табличку на місці поховання 62 воїнів Української повстанської армії та мирних українців на горі Монастир, зірвали вишиті рушники і викинули їх у сміттєву яму. МЗС Польщі назвало інцидент спробою підриву відносин між країнами.

Напередодні візиту Дуди в Україну меморіал відреставрували. Однак представники української діаспори висловили невдоволення тим, що на новій пам'ятній табличці немає імен і прізвищ полеглих.

11–13 жовтня Дуда відвідав Україну з офіційним візитом, у Києві провели переговори на найвищому рівні.

Зеленський підкреслював, що обидві країни зробили кроки назустріч одна одній у врегулюванні спорів, які стосуються історичної пам'яті. У спільній заяві президенти підкреслили, що Україна та Польща усвідомлюють важливість увічнення пам'яті невинних жертв конфліктів і політичних репресій ХХ століття й засуджують вандалізм у пам'ятних місцях.