Українські дипломати в Німеччині вперше не покладатимуть квітів до радянських пам'ятників. Посольство заявило про зміну формату Дня пам'яті та примирення

"Цей рік стане першим, коли українські дипломати в Німеччині не покладатимуть квітів до радянських пам'ятників... Посол України у ФРН Олексій Макеєв і дипломати посольства свідомо відмовляються від покладання вінків та квітів до радянських меморіалів або місць із радянською символікою в німецькій столиці", – ідеться в повідомленні.

У посольстві наголосили, що українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками гітлерівської Німеччини, ціною якого стали надзвичайні втрати серед українців та інших народів, які жили на території України.

"Російська Федерація намагається привласнити перемогу над нацизмом і маніпулювати цим у сучасному світі. Ми наголошуємо, що жодна країна не має монополії на перемогу над нацизмом. Перемога – це результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів", – зазначено в повідомленні.

Україна добре пам'ятає ціну Другої світової війни – і зараз переживає нову страшну війну в самому центрі Європи, нагадує посольство. Тому українські дипломати вшанують пам'ять про внесок України в перемогу над націонал-соціалізмом і фашизмом, але не покладатимуть квітів до місць, які ретранслюють сталінську й російську пропаганду: "За Батьківщину", "За Сталіна", "Велика Вітчизняна", "1941–1945" тощо.

Сьогодні посол покладе квіти до центрального німецького меморіалу пам'яті жертв воєн і тиранії Ноє Вахе разом із держміністром МЗС ФРН Тобіасом Лінднером і бургомістром Берліна Каєм Вегнером. Після цього Макеєв разом із депутатами німецького Бундестагу демократичних фракцій вирушить до історичних написів "Київ", "Харків", "Львів", "Сімферополь", "Ялта", "Луцьк", зроблених українськими бійцями Червоної армії на будівлі Рейхстагу у травні 1945 року. Увечері команда посольства приєднається до Ходи пам'яті українських жертв Другої світової війни.

"Україна чітко визначила своє місце в Європі та світовій історії, і це схвально сприйняли наші друзі та партнери. Час виправлення історичних помилок настав", – підсумували в посольстві.

Посол Олексій Макеєв 6 травня закликав українців у Німеччині також не відвідувати радянських пам'ятників, а приєднатися до ходи пам'яті з українськими прапорами.

Берлінська поліція забороняла демонстрацію як українських, так і російських прапорів на радянських меморіалах, де традиційно відбуваються заходи до 8-го та 9 травня.

5 травня Берлінський адміністративний суд зняв заборону на демонстрацію українських прапорів, залишивши російські під забороною. Пізніше суд дозволив і російські прапори та символіку під час заходів 9 травня.

Контекст:

До 2015 року в Україні, як і в інших країнах СНД, на офіційному рівні 9 травня святкували День Перемоги. 2015 року Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня встановили Днем пам'яті та примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), опублікованого 30 квітня 2023 року, протягом останнього десятиліття ставлення українців до Дня Перемоги зазнало суттєвих змін. 2010-го День Перемоги був одним із найважливіших свят, так вважало 58% населення, за популярністю він поступався лише Новому року, Різдву та Великодню. До 2021 року його популярність впала вдвічі, і вже лише 30% вважали його найважливішим святом. А 2023-го залишилося всього 13% прихильників цього свята.

8 травня президент Володимир Зеленський опублікував указ, згідно з яким, починаючи з 2023 року, Україна 9 травня святкуватиме День Європи спільно з державами Європейського союзу. Також Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонують встановити 8 травня День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.