Зеленський запропонував Раді скасувати вихідний 9 травня – законопроєкт
Законопроєкт передбачає, що 8 травня стане Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. В оприлюдненому вранці зверненні Зеленський сказав, що саме 8 травня про велич перемоги над нацизмом згадує більшість народів світу.
"Саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію вермахту. Саме 8 травня світ ушановує пам'ять усіх, чиї життя були забрані тією війною. Це чиста історія, без ідеологічних домішок", – зазначив він.
9 травня Зеленський своїм указом призначив Днем Європи, який раніше святкували у третю суботу травня. У порівняльній таблиці день 9 травня не вказано серед офіційних свят і вихідним днем він не буде.
Законопроєкт Зеленського парламент може ухвалити вже у травні. Про це заявив перший заступник голови парламенту Олександра Корнієнка в ефірі національного телемарафону, який транслює "1+1".
"До кінця травня Верховна Рада, я сподіваюся, прийме за основу і в цілому без особливих обговорень та поправок цю ініціативу президента. І ми законодавчо закріпимо цю нову модель: 8 травня – День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, 9 травня – День Європи", – сказав він.
Контекст:
До 2015 року в Україні, як і в інших країнах СНД, на офіційному рівні 9 травня святкували День Перемоги. У 2015 році Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня було встановлено як День пам'яті та примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке опублікували 30 квітня, за останнє десятиліття ставлення українців до Дня перемоги зазнало суттєвих змін. У 2010-му День перемоги був одним із найважливіших свят, так вважали 58% респондентів, за популярністю він поступався лише Новому року, Різдву і Великодню. До 2021 року його популярність упала удвічі, і вже лише 30% вважали його найважливішим святом, 2023-го – 13% опитаних.