Українські розвідники, які викрали Чауса в Молдові, орендували авто із системою GPS – розслідування

Частина з них приїхала рейсовими автобусами, інші перейшли кордон пішки. Водночас п'ятеро з них показали на митниці паспорти з вигаданими прізвищами та датами народження.

"Усі вони приїхали в Молдову окремими групами, часто зміювали локації, ніде не жили разом і їхали теж нарізно й у різний час. Усіх запобіжних заходів могли вжити заради того, щоб викрасти українського суддю-утікача Чауса і вивезти його з Молдови", – ідеться в розслідуванні.

Викрадення спланували за 19 днів, вистежувала суддю група щонайменше з 10 осіб із 15 березня 2021 року.

Одні з імовірних учасників викрадення, 34-річні Юрій Коваленко та Іван Федосенко, в'їхали в Молдову через митний пункт пропуску "Атаки – Могилів-Подільський".

За інформацією розслідувачів, Коваленко навчався у Вищому військовому училищі в Одесі і може бути пов'язаним із військовою розвідкою. 2018 року його прописали в Києві на вулиці Електриків, 33. За цією адресою розташоване Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Прибувши в Кишинів, Коваленко і Федосенко зупинилися в різних готелях. 17 березня Коваленко орендував в автопрокаті на вулиці Іона Крянге червоний Hyundai Accent, оснащений системою GPS, за якою можна відстежити маршрут.

Орендованою машиною Коваленко заїжджав по Федосенка 18-го, 19-го і 20 березня, потім вони кілька годин проводили в кишинівському мікрорайоні Ботаніка, на бульварі Дечебал, де жив Чаус. 21 березня Коваленко повернув орендоване авто.

Згодом імовірні учасники викрадення ще двічі орендували в тій самій фірмі авто Volkswagen Jetta із системою GPS, у якому чергували біля будинку Чауса.

"За кілька годин після викрадення Чауса група українців покидає Молдову. 10 чоловіків у темному одязі, більшість із них у чорних кепках, із рюкзаками або дорожніми сумками та барсетками, прибувають в "Атаки" і один за одним замітають сліди", – зазначили журналісти.

Контекст:

Чауса в Україні підозрюють у хабарництві. 6 вересня 2016 року Верховна Рада зняла з нього недоторканність, згодом Солом'янський суд санкціонував його затримання. 11 листопада 2016 року Суддю Чауса оголосили в міжнародний розшук. В Україні йому загрожує позбавлення волі на строк від восьми до 12 років.

1 березня 2017 року стало відомо, що Чауса затримали в Кишиневі. Тодішній антикорупційний прокурор Молдови Віорел Морарь 10 квітня 2017 року заявив, що Чаус перебуватиме під вартою до завершення процедури екстрадиції. 24 квітня директор НАБУ Артем Ситник сказав, що в Молдові Чаус перебуває під домашнім арештом в орендованій ним квартирі.

4 жовтня 2017 року Чауса усунули з посади судді.

3 березня 2021 року молдовські ЗМІ повідомили, що Молдова остаточно відмовила в політичному притулку Чаусу. Україна 15 березня подала запит на екстрадицію судді. Однак його адвокат запевнив 3 квітня, що Верховний суд Молдови ще не розглянув клопотання про політичний притулок і рішення щодо нього очікували наприкінці квітня. В.о. міністра внутрішніх справ Молдови Павел Войку теж сказав, що справа наразі на розгляді Верховного суду.

Чауса викрали в центрі Кишинева вдень 3 квітня. За даними міністерства внутрішніх справ країни, екссуддю викрала група осіб, яка покинула територію Молдови через кордон з Україною. Викрадачі вели переписку українською. Одного з підозрюваних молдовським правоохоронцям вдалося затримати.

Молдовські ЗМІ опублікували відео, на якому знято, імовірно, момент викрадення Чауса.

Українські правоохоронці заявили, що нічого не знають про викрадення. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 7 квітня провів телефонну розмову із главою МЗС Молдови Ауреліу Чокоєм, під час якої запевнив у непричетності України до викрадення.

8 квітня видання "Слідство.Інфо" і RISE Moldova повідомили, що до викрадення Чауса може бути причетною українська військова розвідка. У першій частині розслідування журналістів ідеться, що щонайменше двоє з 10 ймовірних викрадачів пов'язані з розвідкою і вони пішки перетинали кордон у пункті пропуску "Могилів-Подільський – Атаки" у день викрадення Чауса.

У Головному управлінні розвідки Міноборони заперечують причетність до інциденту. "Ми вважаємо, що це провокація російських спецслужб щодо дискредитації воєнної розвідки України і для того, щоб посварити два братні народи", – заявив представник відомства Андрій Черняк.