В'ятрович: Те, що відбувається зараз між Україною і Польщею, – це проблеми росту
У Польщі не звикли, що Україна буде говорити про своє минуле "власним голосом", уважає голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Відносини між Україною та Польщею останнім часом ускладнилися через те, що Київ змінює ставлення до своєї історії. Таку думку в інтерв'ю "Радіо Свобода" висловив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович.
"Те, що зараз відбувається між Україною і Польщею, я переконаний, що це проблеми росту. Україна ніколи власним голосом не говорила про своє минуле, не говорила про свою історію. До цього не звикли. Звикли, що нашу історію розповідають за нас, де прописали свої ролі наші сусіди, прописали нашу роль, а тут раптом щось починає мінятися, хтось починає переозвучувати це за інакшими якимись сюжетами", – сказав він.
За словами голови УІНП, те, що відбувається, "безперечно, не подобається нашим сусідам".
"Переконаний, що це тимчасове. Переконаний, що якщо Україна сформує власний історичний наратив і буде готова його відстоювати, то і почнуть мінятися і відносини з нашими сусідами, і врешті-решт вони будуть побудовані на більш раціональній платформі взаємної поваги і взаємного розуміння. А не на невиправданих очікуваннях", – наголосив В'ятрович.
26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Поправки передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, військові злочини або злочини проти людяності. Заборонено використовувати словосполучення "польський табір смерті" під час опису концтаборів, які функціонували на території окупованої Німеччиною Польщі.
Також закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Будь-якого громадянина країни або іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.
17 січня Конституційний суд Польщі повідомив, що він визнав неконституційними положення "українських" поправок до закону про інститут національної пам'яті.