В.о. голови САП вдруге скасував постанову про закриття справи "Роттердам плюс"

НАБУ закликало генпрокурора замінити старшого групи прокурорів у справі "Роттердам плюс"
Фото: nabu.gov.ua

Виконувач обов'язків голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук вдруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам плюс". Про це 16 квітня повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро в Telegram.

"Разом із тим Грищук також скасував постанову про відновлення розслідування, яка передувала закриттю. Таким чином, слідство не втратило дорогоцінні процесуальні дні, які необхідні для його завершення і скерування справи до суду", – зазначили в релізі.

У НАБУ заявили, що, незважаючи на зібрані детективами докази, процесуальний прокурор Пономаренко тричі закривав провадження у формулі "Роттердам плюс": у серпні 2020-го, у січні й у квітні 2021 року (уперше досудове розслідування відновив Вищий антикорупційний суд, потім  в.о.голови САП).

"НАБУ вкотре закликає генпрокурора Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів у справі "Роттердам плюс". Адже поведінка цього прокурора свідчить про його упередженість. Наразі лише генпрокурор має можливість змінити Пономаренка, однак уникає ухвалення відповідного рішення", – ідеться в повідомленні.

У НАБУ додали, що це унеможливлює подальше неупереджене розслідування.


Контекст:

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доправлення в Україну". Через застосування формули теплові генерації, зокрема ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, продавали електроенергію дорожче, зазначала "Економічна правда". Формулу скасували 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.

Як пояснило "Слово і діло", у тариф на електроенергію закладали вартість доправлення вугілля з порту в місті Роттердам (Нідерланди) до ТЕС, водночас не враховували, звідки привозили вугілля. Отже, зазначили журналісти, купуючи вугілля на території України (зокрема в окремих районах Донецької і Луганської областей), а не за кордоном, можна було одержувати надприбуток. Цим, на думку НАБУ і САП, скористалася група ДТЕК.

НАБУ почало розслідування у цій справі 2017 року. У ньому фігурує шестеро осіб: четверо колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і двоє топменеджерів ДТЕК.

У січні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що детективи НАБУ діяли законно й у межах повноважень під час розрахунку і встановлення розміру збитків через введення формули "Роттердам плюс". У бюро вважають, що за перший період дії формули у 2016–2017 роках споживачам електроенергії було завдано збитків у розмірі 18 млрд грн. Збитки за весь період дії формули, за даними НАБУ, становлять 39 млрд грн.

У ДТЕК відкидають обвинувачення НАБУ і стверджують, що співробітники компанії зазнали необґрунтованих переслідувань у межах цього кримінального провадження.