+1 Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що детективи Національного бюро діяли законно і в межах повноважень під час розрахунку і встановлення розміру збитків, завданих через дію формули "Роттердам плюс". Про це пресслужба НАБУ поінформувала 14 січня.
Шостий апеляційний адмінсуд 12 січня скасував рішення Окружного адмінсуду Києва про визнання протиправними дій детектива НАБУ стосовно встановлення збитків у розмірі 18 млрд грн через формулу "Роттердам плюс", ідеться в релізі.
"НАБУ переконане, що ОАСК не може надавати оцінку доказам у кримінальному судочинстві, адже це поза його компетенцією. Апеляційний суд також дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, і закрив провадження", – підкреслили в НАБУ.
В бюро пояснили, що йдеться про встановлення збитків за перший період дії формули у 2016–2017 роках.
"Первинно їхній розмір у 18 млрд грн розрахували аналітики бюро, а в подальшому його підтвердили декілька експертиз. Сторона захисту, у свою чергу, намагалася оскаржити дії детектива-аналітика НАБУ щодо розрахунку негативних наслідків від застосування формули, проте апеляційний суд не підтримав її позицію та визнав правомірними дії детективів", – ідеться в релізі.
Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доправлення в Україну". Через застосування формули теплові генерації, зокрема ДТЕК і державне "Центренерго", продавали електроенергію дорожче, зазначала "Економічна правда". Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії.
У справі про збитковість формули фігурує шість осіб, розслідування триває з 2017 року. За даними слідства, представники групи приватних теплогенерувальних компаній 2015 року почали тиснути на керівництво Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щоб воно включило в тариф на електроенергію, вироблену ТЕС цієї групи, витрати, яких насправді не здійснювали, а саме – на доправлення і перевалювання енергетичного вугілля в Україні з портів у Європі. У березні 2016 року НКРЕКП цю пропозицію прийняла, передбачивши невідомі витрати у формулі, за якою розрахували тариф для всієї теплової генерації, повідомляли в НАБУ.
"Це, у свою чергу, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об'єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. У результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, у тому числі й першої необхідності", – вважають у Нацбюро.
28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, яка стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня закінчувався термін проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, із березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Під час засідання Вищого антикорупційного суду 23 вересня прокурор САП заявив, що жодних доказів скоєння злочину в цій справі за три з половиною роки знайти не вдалося. Суд погодився, що справу потрібно закрити.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину.
Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.
