ГОРДОН
 
 

Антимонопольний комітет спростував усі обвинувачення НАБУ у справі "Роттердам плюс" – нардеп

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Дмитро Шпенов: Конкурентний ринок електроенергії має розвиватися і звільнитися від бюрократичних втручань
Дмитро Шпенов: Конкурентний ринок електроенергії має розвиватися і звільнитися від бюрократичних втручань
Фото: slovoidilo.ua

Претензії до дій НКРЕКП щодо надання пільг і переваг окремим підприємствам через застосування формули "Роттердам плюс" абстрактні та не мають достатніх підстав для судового розгляду, заявив позафракційний народний депутат Дмитро Шпенов.

Висновки Антимонопольного комітету у справі "Роттердам плюс" остаточно підтверджують, що жоден із учасників енергоринку не здобув від формули преференцій або пільг, а сама формула загалом була прозорою й економічно обґрунтованою, заявив у коментарі виданню "Минпром" позафракційний народний депутат Дмитро Шпенов.

"Претензії до дій НКРЕКП щодо надання пільг і переваг окремим підприємствам досить абстрактні та не мають достатніх підстав для судового розгляду", – упевнений він.

Експертні висновки, які долучили до справи АМКУ, також не містять доказів збитків, яких могла завдати формула, додав він і зазначив, що закриття справи "Роттердам плюс" – це "виключно хороша новина" для всіх енергогенерувальних компаній країни.

"Конкурентний ринок електроенергії має розвиватися і стати вільним від бюрократичних втручань. Це гарантує вигоду всім учасникам, включно із державою", – підкреслив нардеп.

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля та встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки до України". Через застосування формули теплові генерації, зокрема ДТЕК і державне "Центренерго", продавали електроенергію дорожче, зазначала "Економічна правда". Формулу скасували 1 липня 2019 року водночас із запровадженням ринку електроенергії.

28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" щодо підозрюваних через відсутність достовірних і вичерпних доказів учинення збитків. 8 серпня закінчувався строк проведення розслідування, яке тривало протягом трьох із половиною років, від березня 2017 року. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ мало завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку із відсутністю складу злочину.

Під час засідання Вищого антикорупційного суду 23 вересня прокурор САП заявив, що ніяких доказів скоєння злочину у цій справі протягом трьох із половиною років знайти не вдалося. Суд погодився, що справу потрібно закрити.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада закрила усі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину.

Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку із відсутністю порушень.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації