0 Київ
Поширена НАБУ інформація про нібито записи розмови одного з топменеджерів ДТЕК є політично мотивованою провокацією, яка не має ані найменшого стосунку до справи "Роттердам плюс". Із такою заявою 17 грудня виступила пресслужба компанії.
"Топменеджмент і співробітники ДТЕК ніколи не брали участі в переговорах або ухваленні рішень про призначення кого-небудь на державні посади. Усю взаємодію з керівниками галузі і держорганів завжди вели виключно в межах закону та відповідно до найвищих стандартів комплаєнсу всередині компанії", – ідеться в повідомленні.
У ДТЕК підкреслили, що компанія завжди підтримувала і продовжує підтримувати конструктивну взаємодію із професійними державними керівниками, які працюють виключно в інтересах галузі та держави.
Водночас, вважають у компанії, детективи вирішили зробити сенсацією численні переговори топменеджерів ДТЕК із представниками країн – партнерів України, міжнародних організацій, інвестиційних фондів про ситуацію в енергетиці та шляхи виходу із кризи. У компанії зазначили, що ДТЕК провів більше ніж 10 різних брифінгів, де завжди першим стояло питання антикризового управління та професійного керівництва галуззю.
"На жаль, імовірні оцінні судження і коментарі детективи викривили для продовження безпідставних звинувачень та публічного тиску на компанію", – додали у ДТЕК.
У компанії також висловили жаль, що після провалу розслідування у справі "Роттердам плюс" противники перейшли до провокацій та медіаатак через "сумнівних експертів, мотивованих політиків, ЗМІ з низькими стандартами верифікації інформації".
"У серпні справу "Роттердам плюс" закрив прокурор САП. У вересні правомірність цього рішення підтвердило рішення Вищого антикорупційного суду, яке набуло законної чинності. Також ВАКС відхилив вимоги НАБУ про заміну прокурора. Законність формули "Роттердам плюс" було визнано комплексними експертизами і десятками досліджень українських та міжнародних інститутів і аудиторів", – підсумували в компанії.
16 грудня в НАБУ заявили, що зафіксували факти, які можуть свідчити про вплив групи компаній – ініціатора введення "Роттердам плюс" – на кадрові призначення у владі, наслідком чого стала кардинальна зміна позиції профільного міністерства в питанні відшкодування збитків, завданих державі через дію формули.
Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доправлення в Україну". Формулу скасували 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.
28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня спливав термін проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, із березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Під час засідання Вищого антикорупційного суду 23 вересня прокурор САП заявив, що жодних доказів скоєння злочину в цій справі протягом трьох із половиною років виявити не вдалося. Суд погодився, що справу потрібно закрити.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину.
