НАБУ розписалося під своєю профнепридатністю, опублікувавши фейкові перемовини – адвокат G

НАБУ розписалося під своєю профнепридатністю, опублікувавши фейкові перемовини – адвокат Наталія Дригваль: На жаль, замість якісної юридичної роботи у виконанні детективів НАБУ ми спостерігаємо брудні піар-атаки
Скріншот: 112.ua
Публікація випадкової розмови, яка навіть теоретично не може стосуватися справи "Роттердам плюс", підтвердила відсутність у слідства юридичних аргументів, які поставили б під сумнів законність та обґрунтованість формули, заявила адвокатка захисту Наталія Дригваль.

Публікація Національним антикорупційним бюро розмови нібито представника компанії ДТЕК, яка ніяк не стосується справи "Роттердам плюс", свідчить про остаточну деградацію професійних якостей цього органу державної влади. Про це у коментарі виданню "ГОРДОН" повідомила адвокатка у справі "Роттердам плюс" Наталія Дригваль.

"Роздруківка нібито розмови одного зі співробітників ДТЕК, яку сьогодні поширили через офіційні канали комунікації НАБУ з метою тиску на суд та органи прокуратури у справі "Роттердам плюс", водночас не має ні найменшого стосунку до цієї справи, свідчить про остаточну деградацію цього органу державної влади та втрату залишків його репутації. По суті, цією дією детективи підписалися під власною профнепридатністю", – повідомила адвокатка.

Вона підкреслила, що публікація випадкової "розмови", яка навіть теоретично не може стосуватися справи "Роттердам плюс", лише учергове підтвердила відсутність у слідства юридичних аргументів, які поставили б під сумнів законність та обґрунтованість формули "Роттердам плюс".

"На жаль, замість якісної юридичної роботи у виконанні детективів НАБУ ми спостерігаємо брудні піар-атаки на компанію для її публічної дискредитації. Подібні дії неприпустимі у цивілізованих країнах і мають отримувати жорстку реакцію з боку правоохоронних органів", – додала адвокатка.

Дрігваль зазначила, що за майже чотири роки досудового розслідування НАБУ не змогло надати жодного доказу заподіяння шкоди формулою "Роттердам плюс", через що справу закрили.

"Навпаки, юридичну та економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" визнали комплексні експертизи та десятки досліджень українських і міжнародних інститутів", – підсумувала адвокатка.

28 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів спричинення збитку. 8 серпня закінчувався термін проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, із березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку із відсутністю складу злочину.

Під час засідання Вищого антикорупційного суду 23 вересня прокурор САП заявив, що ніяких доказів скоєння злочину в цій справі за три з половиною роки знайти не вдалося. Суд погодився, що справу потрібно закрити.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада закрила усі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати