Україна гальмує власний рух до ЄС без реформи експортного контролю 

Реформа експортного контролю є однією з найактуальніших реформ, яких потребує Україна під час війни, що забезпечує національну безпеку, безпосередньо впливає на обороноздатність держави, розвиток оборонно-промислового комплексу, довіру міжнародних партнерів та інтеграцію до ЄС і НАТО – що є стратегічною ціллю держави, її цивілізаційним вибором. І не питання технічного оновлення процедур. Це питання трьох речей одночасно – національної безпеки, євроінтеграції та суверенітету.

Закон України № 549-IV, прийнятий у 2003 році, який регулює міжнародні передачі стратегічних товарів, застарів та не відповідає Регламенту ЄС 2021/821, ухваленому у 2021 році. І поки він залишається чинним у його теперішньому вигляді – Україна одночасно гальмує власний рух до ЄС, втрачає контроль над технологіями подвійного використання і, безумовно, ризикує репутаційно. Саме тому необхідна системна реформа.

Перш за все наближення до стандартів ЄС та НАТО передбачає гармонізацію законодавства, а це важлива частина євроінтеграції! Українські підприємства під час війни потребують швидкого доступу до міжнародної кооперації, імпорту комплектуючих та експорту оборонної продукції. Ми не можемо не розуміти, що без реформи українськи виробники будуть втрачати контракти та, відповідно, інвестиції. А ми надзвичайно зацікавлені в залученні інвестицій на розвиток високотехнологічного експорту. Імплементація реформи експортного контролю дасть можливість посилення контролю за товарами подвійного призначення за рахунок створення прозорої та безпечної системи експортного контролю, допоможе ефективному відстеженню товарів та технологій, які, до речі, можуть використовуватись не тільки у військових, а й у цивільних цілях.

Проблема має три виміри.

Перший – нормативно-правовий. Закон 2003 року, наприклад, не охоплює онлайн-брокерів, які потрібні для спрощення та прискорення процедур між державою та бізнесом, І головне – в Україні досі немає в повному обсязі механізму catch-all-контролю – інструменту, впровадження якого дозволило би державі контролювати експорт товарів, технологій, програмного забезпечення, які не включені до контрольних списків, але можуть бути використані для створення товарів військового призначення. І саме це дозволяє ЄС зупиняти підозрілі поставки навіть тоді, коли товар формально не в контрольному списку.

Другий вимір – процедурний. Подвійна реєстрація, паперові дозволи, строк розгляду до 45 днів, відсутність єдиного цифрового вікна.

Третій вимір – контрольний. Слабкий моніторинг кінцевого використання. Відсутня ex-post-верифікація, тобто ми не перевіряємо, чи дійсно товар, який ми дозволили експортувати, потрапив саме туди, куди мав потрапити, іншими словами – неможливо підтвердити кінцеве використання товару. Фактично це той самий "сірий коридор", який дає можливістьобходити санкції. Ця проблематика має три кореневі причини: відсутність політичної волі, фрагментована міжвідомча координація, обмежений ресурс ДСЕК, наслідком чого може бути втрата довіри партнерів НАТО і ЄС, неконтрольований трансфер подвійних технологій і так далі. І рішенням може бути якраз самекомплексна трирівнева реформа.

Рівень перший – законодавчий, що передбачає прийняття закону "Про державний контроль за міжнародними передачами стратегічних товарів", імплементацію регламенту ЄС 2021/821, запровадження catch-all-контролю у повному обсязі, затвердження оновленого Єдиного контрольного списку – актуалізованого переліку товарів військового призначення та товарів подвійного використання.

Рівень другий – інституційний, передбачає посилення спроможності ДСЕК за рахунок залучення більшої кількості профільних спеціалістів. А ДСЕК уже сьогодні однозначно потребує притоку кваліфікованих кадрів! Найголовнішою ідеєю є створення дієвого міжвідомчого координаційного органу, у якому ДСЕК, МЗС, СБУ, Міністерство оборони, митна служба нарешті консолідують зусилля та ресурси для реалізації спільної мети. Було б доречно запустити навчальні програми для бізнесу і митниці. Але запуск таких програм – це взагалі тема окремої реформи! Цільові навчальні програми потрібні для різних галузей і мають бути спрямовані на те, щоб працівники, бізнес та державні органи мали максимум необхідних знань та навичок для ефективної роботи у своїй сфері. І необхідність запуску таких програм буде постійно зростати.

Рівень третій – процедурний, передбачає наявність цифрової платформи "єдине вікно" для онлайн-подачі заявок, скорочення строків розгляду до 15 робочих днів, автоматизована ex-post-верифікація кінцевого використання, відкритий реєстр санкцій і обмежень у форматі, доступному для бізнесу.

Реалізацію реформи можна умовно поділити на чотири фази.

Фаза перша – створення міжвідомчої робочої групи, фінальне доопрацювання законопроєкту, парламентські консультації, перше читання, розробка підзаконних актів.

Фаза друга – прийняття закону у Верховній Раді, набранняним чинності, запуск пілоту цифрового вікна, першінавчання ДСЕК і митниці.

Фаза третя – повноцінна цифрова платформа, оновлений ЄКС, запровадження ICP-сертифікації, перша звітність перед ЄС.

Фаза четверта – верифікація реформи партнерами ЄС і США, що передбачає процес перевірки впровадження реформи належним чином, системне відстеження та аналіз показників, що дозволять оцінити успішність виконання цілей.

Стейкхолдери, які необхідні для того, щоб реформа врахувала інтереси всіх учасників та мала широку підтримку, в свою чергу, поділяються на наступні групи:

• лідери з боку держави: ДСЕК, Мінекономіки, МЗС, СБУ, Рада національної безпеки і оборони, Міністерство оборони, митна служба, Верховна Рада;
• бізнес-споживачі: обронно-промисловий комплекс, IT-сектор – близько 4 тис. суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
• міжнародні партнери: ЄС через програму P2P, США через EXBS, НАТО та світові експортно-контрольні режими;
• суспільство: неурядові організації, медіа, аналітичні центри, наукова спільнота.

Лідер реформи, безумовно, ДСЕК, парламентською опорою якої буде комітет з питань національної безпеки. Технічну допомогу ми отримаємо від EXBS, P2P, EU4 Business. Усі ці ресурси доступні нам уже сьогодні. І як результат імплементації такої реформи – Україна може отримати 100% гармонізації з регламентом ЄС, що закриває нормативний розрив, скорочення бюрократичних процедур та новий граничний строк видачі дозволів, що відповідає європейській практиці, підвищення національної і міжнародної безпеки, зростання довіри з боку партнерів, сприяння бізнесу, залучення інвестицій та багато іншого.

Важливо розуміти – реформа не може бути проштовхнута тільки технічно. Вона потребує адвокаційного супроводу – комплексу заходів для просування реформи. А це перш за все комунікація – публічна кампанія "Чому новий закон актуальний саме зараз", партнерство – комітет з нацбезпеки та оборони, Офіс президента, ЄС, "Укроборонпром," фахові команди, грантова підтримка.

Ми просто не можемо собі дозволити втрачати власних виробників, партнерів та інвесторів через відсутність прозорої, законної, передбачуваної експертної процедури. Прийнявши новий закон сьогодні, Україна одночасно зміцнює оборонний потенціал, відкриває міжнародні ринки для оборонно-промислового комплексу та наближається до членства в ЄС.