Казати, що ЄС захищає Фрідмана й Усманова", трохи неточно
Рада ЄС продовжила санкції проти Росії на три роки, але вилучила зі списку Фрідмана й Усманова. Чому?
Найбільш проблемний аспект – прецедент.
Якщо описати те, що відбулося, максимально холодно: ЄС фактично продемонстрував, що індивідуальні санкції можуть стати предметом міждержавного торгу.
Франція використала питання Усманова у власному дипломатичному контексті. Вона несподівано виступила за виключення Усманова, посилаючись публічно на "національну безпеку". За даними Reuters, Euronews і Le Monde, за цим стояли переговори Парижа з Азербайджаном щодо звільнення французьких громадян, яких утримують в Азербайджані.
Тобто логіка, за якою це описують джерела: Франція отримує потенційний дипломатичний важіль щодо Баку → Усманов стає частиною переговорного пакету → Париж домагається його виключення.
Люксембург – юридичний конфлікт із Фрідманом. Словаччина – свою позицію щодо санкцій. А інші країни погодилися, щоб зберегти санкційний режим у цілому. Reuters прямо описує це як компроміс.
Саме тому казати, що "ЄС захищає Фрідмана й Усманова", трохи неточно. Точніше: окремі держави ЄС використали своє право блокувати продовження санкцій, щоб домогтися виключення цих двох бізнесменів, а решта погодилася на компроміс заради продовження санкцій проти приблизно 3 тис. інших осіб та організацій на три роки.
І саме мотивація Франції щодо Усманова – переговори з Азербайджаном – є найбільш політично чутливою частиною цієї історії.
Джерело: БЕРЛІНСЬКА / Telegram
