В Офісі президента відбулося засідання фракції "Слуга народу" за участю Зеленського. Нардепи розповіли, що обговорювали

УНІАН зазначає, що засідання відбулося не в центрі "Парковий", як завжди, а в будівлі Офісу президента.

Нардеп Олександр Качура повідомив, що порушували питання законопроєктів про економічний паспорт українця.

"Ці документи очікують на перше читання. Крім того, ми обговорювали те, що не потрібно сіяти паніку. Нас поінформували, що ситуація в Україні під контролем, і закликали забезпечити максимальну явку в залі й зосередитися на парламентській роботі", – наголосив нардеп.

За його словами, фракція розглядає можливість тимчасово ввести онлайн-голосування під час пленарних засідань парламенту для депутатів, хворих на COVID-19.

Нардеп Єгор Чернєв зазначив, що фракції не надали жодних нових даних щодо ескалації з боку Росії. Він також уточнив, що про якісь законопроєкти щодо Мінських домовленостей на засіданні не йшлося.

Нардепка Євгенія Кравчук, голова пресофісу партії "Слуга народу", розповіла, що цього пленарного тижня у пріоритетах парламенту – законопроєкт про економічний паспорт українця та підвищення ренти за газ. Виторгувані завдяки цьому кошти планують витратити на тероборону, підвищення зарплат військовим та вчителям, фінансування програми "єПідтримка".

Нардеп Олександр Аліксійчук за підсумками засідання підкреслив у Facebook, що Україна твердо стоїть на своїх позиціях щодо Криму та Донбасу і "ніхто не збирається здавати наші території".

Він також зазначив, що найближчим часом фракція підтримає в Раді указ президента про підвищення з 1 березня зарплати військовим на 30% та законопроєкти про економічний паспорт.

LB.ua та "Телеграф" пишуть, що на засіданні були фігуранти недавніх скандалів, пов'язаних з імовірною корупцією, – Олександр Трухін та Сергій Кузьміних.

Запитань про них президенту чи керівництву фракції інші депутати не ставили, і їхнього виключення на засіданні не розглядали, оскільки, за словами голови фракції Давида Арахамії, "була інша адженда (безпекова)". За його словами, питання виключення Трухіна та Кузьміних можуть розглянути на наступному "плановому засіданні".

Контекст:

Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.

Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.

У Білому домі заявили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, президент США Джо Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.

Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.

24 січня після засідання РНБО, на якому розглядали, зокрема, питання нацбезпеки, президент України Володимир Зеленський сказав, що "все спокійно, причин для паніки немає". Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що, незважаючи на значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти в наступ.

8 лютого Резніков повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним і морським компонентом.

11 лютого низка країн, зокрема США, закликали своїх громадян терміново покинути Україну через ймовірну ескалацію. У наступні дні їхня кількість зросла.

Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але, на його думку, в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо можливого вторгнення РФ в Україну, яка провокує паніку.