Законопроєкт про економічний паспорт українця підтримало 17 депутатів. Голосували проти або утрималися чотири народні обранці. Железняк зазначив, що він голосував проти.
"На наступних пленарних тижнях буде у залі у першому читанні", – написав він.
Комітет фінансової і податкової політики Верховної Ради на засіданні 20 січня підтримав за основу законопроєкт щодо економічного паспорта українця. Про це в Telegram написав перший заступник голови комітету та нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
Законопроєкт про економічний паспорт українця підтримало 17 депутатів. Голосували проти або утрималися чотири народні обранці. Железняк зазначив, що він голосував проти.
"На наступних пленарних тижнях буде у залі у першому читанні", – написав він.
1 грудня на засіданні Верховної Ради президент України Володимир Зеленський анонсував введення економічного паспорта українця.
Президентський пакет законопроєктів про економічний паспорт передбачає відрахування до Фонду майбутніх поколінь із 2023 року 35% ренти на видобування корисних копалин і 47,5% ренти на видобування нафти і газу. Планують, що частку відрахування щорічно підвищуватимуть – до 70% ренти на видобування корисних копалин у 2030-му та 95% ренти на видобування нафти і газу у 2033-му. Згідно із законопроєктами, виплати з фонду можна буде витратити на навчання, придбання особистого житла після набуття повноліття, а також лікування тяжких захворювань до 18 років.
Вказані надходження передбачені у проєкті державного бюджету на 2022 рік і становлять 69 млрд грн.
2 грудня голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що після введення економічного паспорта діти, народжені в Україні, отримуватимуть $10–20 тис. на рахунки рентних платежів.