В Україні є монотрадиція, яка відкидає у минуле – амбасадорка Великобританії про свободу слова

Сіммонс: Україна потребує достатньої кількості різноманітних незалежних думок
Фото: Melinda Simmons / Twitter
Проблеми з роботою журналістів, які з'явилися останнім часом в Україні, засвідчили, що суспільство в країні хоче захисту таких цінностей, як свобода слова. Про це амбасадорка Великобританії в Україні Мелінда Сіммонс заявила в інтерв'ю телеканалу "Україна 24", фрагмент якого було показано 27 листопада.

Журналістка запитала Сіммонс, чи не вважає вона, що свобода слова в Україні перебуває під загрозою. Як приклад було згадано газету Kyiv Post.

"Я думаю, один із найкращих моментів щодо всіх цих подій, які сталися останніми місяцями, що самі українці почали публічно про це говорити й висловлювати стурбованість, і для мене це важливо. Одна з неймовірних особливостей цієї країни – те, яке активне тут суспільство, як багато людей переймаються тим, що такі цінності мають бути захищені", – сказала Сіммонс.

За її словами, в Україні ситуація з медіа не є унікальною.

"Правда в тому, що журналістам із незалежними поглядами у всьому світі останні п'ять-шість років стає дедалі важче працювати", – наголосила британська амбасадорка.

Коментуючи можливий вплив на роботу ЗМІ ухваленого в Україні закону про олігархів, Сіммонс зазначила, що для уникнення цього треба зробити низку кроків, один з яких – створення незалежних ЗМІ.

"Україна досі потребує достатньої кількості різноманітних незалежних думок, адже в Україні є ця монотрадиція, коли олігархи купують телеканали, на яких потім демонструють певні думки, і це так відкидає Україну в минуле", – заявила британська дипломатка.

Англомовну газету Kyiv Post засновано 1995 року, перший власник – американець Джед Санден – 2009-го продав видання британсько-українському бізнесменові Мохаммаду Захуру. Той, своєю чергою, 2018 року продав газету Аднану Ківану – одеському бізнесмену сирійського походження та одному з найбільших забудовників в Україні.

Ківан 8 листопада 2021 року заявив, що газету буде переформатовано. На час перезапуску роботу видання тимчасово припинять приблизно на місяць, сказав він. На сайті видання йшлося, що газету закривають "негайно" та "на короткий час".

Колектив Kyiv Post заявив, що закриття видання та звільнення редакції – розплата власника за спробу журналістів зберегти незалежність Kyiv Post. За даними головної редакторки видання "Українська правда" Севгіль Мусаєвої, проблеми в редакції почалися кілька тижнів тому і нібито пов'язані з тиском на Ківана з боку Офісу президента. Ківан заперечує тиск із боку Офісу президента.

Глава представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас заявив, що Україна ризикує втратити Kyiv Post "із наслідками". Посольство США в Україні висловило сподівання, що Kyiv Post знайде спосіб продовжити роботу.

11 листопада стало відомо, що генеральним директором Kyiv Post став Люк Шеньє – громадянин Канади, який понад 25 років є резидентом України. Того ж дня колишні працівники Kyiv Post оголосили, що мають намір займатися новим виданням.

15 листопада колишні журналісти газети повідомили про створення нового ЗМІ.

22 листопада стало відомо, що звільнена команда Kyiv Post запустила нове видання The Kyiv Independent.

Контекст:

Верховна Рада 23 вересня ухвалила закон президента Володимира Зеленського про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування відбувалося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові редагування в залі.

4 листопада закон підписав спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, після нього документ підписав президент.

Згідно із законом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінувальне) становище на загальнодержавному товарному ринку та протягом одного року поспіль підтримує чи посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішення про занесення до реєстру олігархів ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони, заносити до цього списку можуть за поданням Кабінету Міністрів, члена РНБО, Національного банку, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України.