Венеціанська комісія закликала Україну змінити закон "Про освіту", щоб не допустити дискримінації російської мови

Венеціанська комісія звернула увагу Києва на неоднозначні формулювання в одній зі статей закону
Фото: coe.int

Стаття 7 українського закону "Про освіту" допускає менш прихильне ставлення до мов, які не є офіційними в ЄС, зокрема до російської. Такого висновку дійшли у Венеціанській комісії.

Венеціанська комісія закликала Україну внести зміни до статті 7 закону "Про освіту" щодо викладання в середній школі мовами, які не є офіційними в Європейському союзі, зокрема – російською. Про це повідомляють у коментарі до висновків комісії, опублікованих на сайті Ради Європи.

"Стаття 7 забезпечує правову основу для викладання предметів офіційними мовами ЄС, такими як болгарська, угорська, румунська і польська. Видається, що українська влада має намір використовувати можливості, пропоновані цим положенням. Однак новий закон не пропонує рішень для мов, що не є офіційними у ЄС, зокрема для російської, яка є найчастіше використовуваною недержавною мовою. Менш прихильне ставлення до цих мов важко пояснити, воно викликає питання про можливу дискримінацію", – уважають у Раді Європи.

Стаття 7 містить і інші важливі неточності і "не забезпечує виконання необхідних рекомендацій щодо застосування міжнародних і конституційних зобов'язань країни", зазначили в комісії.

"Точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, здебільшого обмежений початковою школою, не є до кінця зрозумілим", – ідеться у рішенні.

Венеціанська комісія запропонувала владі України внести зміни до статті і замінити зазначені положення збалансованішими.

Водночас у комісії наголосили на рамковому характері статті та висловили сподівання, що інші законодавчі акти будуть сприяти захисту прав національних меншин в Україні.

Повний текст рішення Венеціанської комісії буде опубліковано 11 грудня, повідомила прес-служба Ради Європи.

8 грудня у Міністерстві освіти повідомили, що Венеціанська комісія підтримала аргументи української сторони щодо критичних зауважень влади Угорщини, яка заявляла, що закон "Про освіту" звужує права національних меншин.

Після ухваленого 5 вересня у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що будуть блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість українською ініціативою. У документі підкреслено, що новий закон призводить до значного скорочення прав національних меншин. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

Закон "Про освіту" було надіслано на експертизу у Венеціанську комісію.